Від Ірану до Росії: де ще у світі забороняли соцмережі (ІНФОГРАФІКА)

На відміну від України, в основному під заборону потрапляють глобальні гіганти, як Google, Facebook і Twitter, передає Depo.ua з посиланням на "Слово і Діло".

Піонерами у цьому стали 2009 року Китай та Іран. Пекін з його інформаційною політикою "Великого китайського файрвола" блокує не тільки Youtube, Facebook і Twitter, але й хостинг зображень Flickr і навіть сервіси такого гіганта, як Google. Результати запитів місцевих користувачів до іноземних пошуковиків тут фільтруються за списком слів, пов'язаних із держбезпекою і "чорним списком" адрес.

В Ірані одна з найжорсткіших цензур ресурсів мережі: у зв'язку з тим, що держава за фактом є однією з небагатьох теократій (хоча формально це республіка), тут заборонені будь-які ресурси, де може бути інформація на теми сексу або політики. У 2009 році через масові протести влада заборонила найпопулярніші соцмережі, в яких координувалося проведення акцій – Facebook і Twitter, а також Youtube, де користувачі публікували відеозаписи протестів.

У Єгипті, Туреччині й Венесуелі блокування популярних соцмереж стало відповіддю чинної владі на масові протести проти влади. Найслабші обмеження діяльності соцмереж у Венесуелі, де лише частково обмежена робота Twitter. У Туреччині соцмережі блокувалися в 2014 році під час масових протестів проти чинного президента Реджепа Таїпа Ердогана: тоді під заборону потрапили не тільки багатостраждальні Facebook, Twitter і Youtube, але й Instagram із WhatsApp. Щодо Єгипту, то в січні 2011 року тут просто на 24 години відімкнули Інтернет за розпорядженням президента на початку подій "арабської весни".

У Пакистані й Саудівській Аравії, які різняться відносно м'якою політикою щодо соцмереж, у 2010 році блокувалися Facebook і Youtube – у них з'явилися карикатури на пророка Мухаммеда та провокаційні відео про мусульман. Зазвичай після видалення контенту, що викликав релігійне невдоволення, блокування ресурсів у цих країнах знімається.

У Північній Кореї своя атмосфера: у більшості населення тут просто немає комп'ютерів, хоча і є розроблений за заповітами чучхе і схвалений особисто Кім Чен Ином пошуковик "Кванмен". Попри слабку необхідність, керівництво країни не полінувалося заборонити Facebook, Twitter і Youtube навіть тут.

Що ж до Росії, то велика частка її мешканців користуються переважно вітчизняними соцмережами – "ВКонтакте" й "Одноклассниками", чиї за бажання можуть повністю контролюватися Кремлем. А от соцмережа для ділових контактів LinkedIn на Росії була заблокована саме з цієї причини – у компанії відмовилися переносити сервери до РФ, тож відразу отримали звинувачення у збиранні персональних даних користувачів від "Роскомнагляду".

Нагадаємо, що 15 травня президент України Петро Порошенко підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Згідно з документом, в Україні заборонена або обмежена діяльність багатьох російських компаній, зокрема "Яндекса", Mail.ru, соцмереж "ВКонтакті" та "Однокласники", а також запроваджені персональні санкції до багатьох громадян Росії, відомих політиків та акторів, бойовиків з "ДНР" і "ЛНР".

У мережі "Вконтакті" порахували, що від санкцій постраждають 16 млн українців, а в Mail.ru вважають, що 25 млн відчують заборону, а "Яндекс" заявив, що обмеження доступу до його сервісів вдарить по 11 млн українців.

Цю заборону вже засудили у Freedom House та Human Rights, однак схвалили в НАТО.