Чому постмайданівська Рада не позбулася ефекту "тушок"

Протягом останніх п’яти років дехто з громадських організацій і діячів публічно звертали увагу на проблеми кнопкодавства у стінах Верховної Ради. Дійсно, ця проблема існує, але, за великим рахунком, це не такий страшний жах, з яким треба так пафосно боротися. Тим паче, як це цинічно б не звучало, але кнопкодавство дуже часто допомагає ухваленню різних корисних та потрібних країні документів.

Утім, зараз мова піде про іншу проблему, на яку на відміну від кнопкодавства не особливо звертають увагу наші поціновувачі грантів. Йдеться про "тітушок", які з’явилися у стінах цієї Верховної Ради попри те, що одною з головних вимог Майдану було знищення цієї збиткової практики. Утім, учорашня заява нардепа Юрія Бублика про вихід з Блоку Петра Порошенка знову змусила говорити про те, що стара хвороба українського парламентаризму нікуди не поділася.

Варто нагадати, що Бублик – депутат Верховної Ради сьомого скликання, який балотувався від ВО "Свобода". На парламентських виборах 2014 року він знову ж таки успішно пішов від партії Тягнибока по мажоритарному округу №145 (Полтавська область). Утім, уже у грудні 2015 року він гучно гуркнув дверима, вийшовши зі "Свободи". Причиною такого рішення, за словами Бублика, стала "авторитарна модель керівництва партією". При цьому він звернув увагу на "недолугу кадрову політику" керівництва партії. Весною 2016 Бублик опинився в БПП, аргументуючи, що тим самим він виступає проти проведення позачергових виборів.

Зараз концепція Бублика знову змінилася. Під приводом обурення від незаконних дій Держгеокадастру у Полтавській області нардеп заявив про вихід з БПП, Бублик заявив про свій вихід з БПП, написавши, що "на жаль, чинна влада не ставить за мету ліквідувати корупційні схеми, вона бажає їх очолювати". "А в умовах війни, яку замаскували під АТО, це не що інше, як цинічне мародерство. А за це – розстрілюють", - написав він.

Не дуже зрозуміло, чому Бублик прозрів тільки зараз. Як і те, куди діватися нардепу-«тушці», який фактично зрадив усім політичним проектам, до яких мав відношення. І якщо до БПП є питання – навіщо було брати до себе нардепа із заплямованою зрадою біографією, то позиція "Свободи", яка до сих пір сидить, води в рота набравши, абсолютно незрозуміла. До речі, у Тягнибока свого часу тихенько проковтнули і втечу у БПП ще одного свого члена – Сергій Рудика.

Загалом, якщо порівнювати нинішнє скликання ВР з минулим, то рівень демократичності суттєво зріс. Але такі історії з Бубликом дуже псують реноме нашого законодавчого органу. Зараз він спробує кудись подітися: називають чи то «Батьківщину», чи то «Волю народу». Та чи потрібен «тушка» цим політсилам? Хіба що забити дірку. А так ніхто не може дати жодних гарантій, що Бублик знову потім не піде кудись у вільне плавання, на прощання звинувативши колег у всіх смертельних гріхах. Одного разу зрадивши - зрадить не раз…