Життя

Два роки у підпіллі: як в окупації борються за визволення Криму

Кримчани, які виїхали на материк і ті, що залишилися для боротьби - не рівні. Проте в Криму є підпілля, яке методично бореться з окупантами

24 лютого 2016, 10:00

Два роки у підпіллі: як в окупації борються за визволення Криму

Журналісти depo.ua досліджували, як кримське підпілля ці два роки боролося з окупацією, а кримчани, які тимчасово переїхали до Києва, Харкова, Львова поділилися своїми рецептами того, як наблизити день визволення Криму.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 1

26 лютого. Мітинг у Криму. 

"Кримчани хитрожопі: пристосувалися, причаїлися та живуть на російські грошики". "Кримчани всі - сепари. А якщо не сепари, то якого дідька не боролися. Лягли під "рашку" і ні чичирк". "Тільки татари щось там обурювалися, та й ті не стали воювати".

От вам розхожі думки про Крим з боку жителів материка. Таке з 26 лютого 2014 року говорили (і говорять) в магазинах, в метро, у чергах.

Багато, хто порівнює нинішню окупацію Криму з окупацією німецько-фашистськими загарбниками. Мовляв, тоді ж місцеве населення чинило спротив. А зараз що вони роблять?

Так, кримчани не влаштовують диверсій, не підривають шляхи і не мінують будівлі. Але й фашисти наразі інші. Не влаштовують показових розстрілів і навіть щось інколи роблять корисне, на кшталт будівлі центральних доріг. Мають неабияку підтримку серед місцевого ватного населення. Та й армія визволителів не стоїть десь за Перекопом, не готується підтримати місцевий спротив.

Просто тихо зникають люди. Знаходить потім кримська міліція їх понівечені тіла. Просто мордують безкінечними обшуками, тягають на допити незадоволених, примушують аби стулити пельку або тікати з Криму. Просто уриваються до мечетей і храмів, забирають літературу, віджимають бізнес, арештовують за те, що зібралися біля пам'ятника Шевченку.

І збоку ніби все нормально. Жити можна. Аби не стріляли.

За ці два роки, і в тих, хто поїхав і в тих, хто залишилися, як конденсат між холодним розумом та гарячим серцем накопичилося відчуття провини. У тих хто поїхав – за те, що не зробили все, що могли, кинули, здалися, полишили своє рідне. В тих, хто живе там – за те, що залишилися, вимушені були пристосуватися, причаїтися, замовчати. Отримали російські паспорти.

КРИМСЬКЕ ПІДПІЛЛЯ ПСУЄ НЕРВИ ОКУПАНТАМ

Писати про патріотів України в Криму важко. Неможна розкривати не тільки особи відчайдухів, які фарбують у жовто-блакитний стіни, встановлюють українські прапори, проводять бесіди. Прийдуть поліцаї, перевернуть все догори дригом, нахабними руками перелапають речі, налякають дітей, заберуть на допит дорослих.

Із початком окупації патріотичні кримчани ходили на мітинги. Наразі видно, що вже цим ризикували, бо тепер тягають по судах учасників найбільшого мітингу 26 лютого. Потім почали волонтерити - носили їжу заблокованим у частнинах українським військовим. Є думка, що саме кримські татари стали першими військовими волонтерами сучасної України

А після так званого референдуму розпочали свою маленьку війну. Малюють українські прапори на стінах, домах, деревах. Графіті прикрасили забори і стіни багатоповерхівок, їх замальовували, але вони виникали знову.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 1

Пофарбували головну кримську автотрасу в кольори державного прапору: вилили відра з блакитною і жовтою фарбою на дорогу і автівки, що їхали до Криму, розкатали її на великий український прапор.

Потім якісь недоліковані митці почали всюди малювати портрети Путіна і в кримського підпілля з'явилася нова забавка.

Що тільки з ним не робили.

В Керчі домалювали вусики і свастику

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 2

Другий портрет через місяць забризкали фарбою. В грудні 2015 в Севастополі портрету Путіна "викололи" очі

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 3

Особливо люблять перемальовувати його на Гітлера 

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 4

На день Незалежності України кримські татари прикрасили Бахчисарай українськими прапорами.  Вони майоріли на в'їзді і виїзді з міста, ще три висіли над міською котельнею, на самій вершині труби і комунальники не могли їх зірвати. 

Якщо ви вважаєте, що потім українські патріоти вгамувалися, то от із свіжих випадків – український прапор на маяку в Ялті.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 5

Фото: QHA

В Сімферополі прапори намалювали на деревах у парку. До речі не вперше.
"Патріоти до Нового року поновили жовто-блакитні прапори у парку. Орки так і не змогли їх затерти", - йдеться у коментарі до знімків.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 6

Третього лютого цього року в Ялті з'явилися написи на стінах а четвертого хтось позаклеював російські позначки на автах у Севастополі на українські

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 7

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 8

Це такі новини, маленькі, але милі, як записка від коханої людини. Мовляв, ми з вами, братики, ми вас любимо.

Вони борються. Хтось подумає, що від цього нема зиску, бо окупанти від того до себе на Росію не побіжать. Дійсно не побіжать. Але постійно пам'ятатимуть, що тут вони загарбники, чужинці, як ті люмпен-пролетарії, які їх заселили у простору хату розстріляного професора-дисидента. Це діє. Тому так і бісяться і верещать від кожного жовто-блакитного клаптика.

Крім класичних методів підпілля – агітаційних написів та листівок, є й інші методи, якими постійно і методично користуються кримчани.

По-перше, розмови, які ведуть ті, хто зберіг здоровий глузд із тими, в кого цей глузд затьмарила пропаганда. Робота ця схожа на важку працю екзорциста, але інколи дає свої плоди – "ватні" кримчани починають порівнювати ціни, умови життя, задумуватися, що вони виграли і втратили від "возвращєнія в родную гавань". Особливо це діє на заможних ватників, які до окупації мали бізнес, займалися імпортом та експортом, їздили до Європи.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 9

Коли за українські прапори стали бити та заарештовувати, жінки почали носити його... на собі.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 10

Велику справу роблять вчительки української мови та літератури, які готують випускників шкіл до ВНЗ українською мовою та вступу в українські виші.

Українські діти, звісно, не ставлять собі за мету визволити Крим, вони просто не приховують своїх вподобань. В грудні Україна дізналася про хлопчика, який на уроці "Навколишній світ", виконуючи завдання "Розфарбуй прапор Росії замість малювати триколор розфарбував шаблон в жовтий і блакитний кольори, кілька разів намалював тамгу (національний герб кримських татар) і зробив напис "Кримнашародіна".

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 11

А першого вересня в Ялті учні колишньої української гімназії прийшли на урочисту линійку у вишиванках, російського гімна не співали, а до цього, наприкінці попереднього навчального року заспівали український гімн

Просвітні організації, що популяризують українську культуру та традиції як і вчительки української не те щоб працювали на деокупацію – вони допомагають кримським українцям не забути державну мову, скупчують патріотів та виховують молоде покоління, якому ще будувати майбутнє у вільному українському Криму
Неможна недооцінювати роботу священиків УПЦ Київського патріархату та імамів – після окупації релігійні центри стали осередками проукраїнства.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 12

Архієпископ Климент перед воротами української військової частини в Криму на початку окупації

"На диво, менше стало парафій і священиків, а людей стало ходити до церкви більше. Знаєте чому? Багато кримчан перестали ходити в московські храми (Московського патріархату, - ред.), коли все це сталося. Люди перестали сприймати те, що говорять священики московського патріархату. Церкви Київського патріархату в Криму залишилися єдиними культурно-українськими православними центрами, в них об'єдналися богослужіння, культура, спілкування. Звичайно, політичні теми в проповідях не зачіпаються, щоб не підставляти прихожан. Не думаю, що при такому тотальному контролі ми б залишилися без уваги зацікавлених осіб", - розповів журналісту depo.ua архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент

ВЧИТИ АНГЛІЙСЬКУ, ПРАЦЮВАТИ В СОЦМЕРЕЖАХ ТА КОНТРОЛЮВАТИ ВЛАДУ

Українці, які виїхали з Криму в засобах сприяння деокупації більш вільні. Ми навмисно не говоримо про відомих людей: артистів, громадських діячів, політиків - в них інші можливості та і важелі впливу. Журналісти depo.ua опитали простих кримчан – вимушених переселенців, як на їхню думку вони, та ті, хто залишилися в окупації, можуть наблизити день визволення Криму.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 14

Колишній чиновник з Євпаторії Сергій Вікарчук вважає, що кримчани на материку мають влаштовувати акції, мітинги на підтримку деокупації Криму, всім всюди розповідати, що в Криму насправді відбувалося під час окупації.

"Але акції, мітинги це не завжди ефективно, тому потрібно більше конкретної роботи - треба, створювати власний бізнес, робочі місця, ставати відомими артистами чи спортсменами, досягати максимального успіху. Не давати і не брати хабарі, не купувати товари окупантів, бути патріотами всюди і завжди", - каже він.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 15

Підприємець із Симферополя Микита Шабанов вважає, що кримчани на окупованій території можуть хіба що мінімально співпрацювати з окупантами. Тим часом вимушено перемішені співвітчизники в спілкуванні з кримчанами можуть "порівнювати життя і можливості в глухій провінції поліцейської держави із свободами і вартістю життя в нашій майже європейській державі".

Крім цього, брати участь в акціях, які не дозволяють українському керівництву і міжнародним структурам забувати про Крим.

Підприємець з Криму А. який просив не розкривати його особу, бо вимушений часто їздити на окуповану територію за сімейними обставинами, розробив цілу стратегію, як жителі окупованого Криму можуть наблизити його деокупацію.

1.Виробляти контент: фото, відео, історії, скріншоти, що розповідатимуть про реалії кримського життя. Часто одна світлина з Криму підриває соцмережі і демонструє "переваги" "роскриму" сильніше, ніж довгі статті і сюжети.

2. Займати активну позицію на материковій Україні. Частіше виїжджати і намагатися взаємодіяти або впливати на органи влади: отримання документів, листи в органи влади, позови по відстоюванню прав і т.д.

3. Зберігати анонімність. Необхідно навчитися використовувати браузери типу TOR, використовувати маршрутизатори, тобто залишатися 100% анонімним користувачем мережі. Тим більше не показувати свою позицію в реальному житті.

4. Вчити англійську. Активність проукраїнських кримчан в англомовному сегменті соціальних мереж завдасть Росії найбільшої шкоди. Жителям Європи, США та інших країн треба знати про реальний стан справ в Криму. Поки російська пропаганда дуже ефективна на міжнародному рівні.

Для вимушених переселенців, впевнений наш співрозмовник, також дуже важливо вивчати іноземні мови, тому що формування думки західного істеблішменту проти Росії важливе, а західні політики чуйно слідують громадській думці.

Тому активне інформування англомовного сегменту у "Фейсбуці" і "Твітері", просування проукраїнського контенту дуже важливе для продовження та посилення антиросійських санкцій. Цим кримчани можуть прискорити повернення Криму.

"Важлива також робота з громадською думкою українців в напрямку необхідності повернення Криму. Багато українців вважають, що Крим не потрібний, там живуть сепаратисти і вата, повернення Криму принесе ряд проблем. Треба пояснювати, що повернення Криму є принциповим для подальшого розвитку української державності.

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 16

Журналіст із Сімферополя Галина Резнікова вважає, що дуже важливо надавати підтримку кримчанам, що залишилися в окупації.

"Якщо в Криму судять людей за участь у мітингу, що відбувся, коли Крим був офіційно українським, тобто не окупованим, наразі кримчанам залишається тільки не піддаватися духу, який там витає, виховувати дітей так, щоб вони знали і пам'ятали, що таке Україна, - каже вона. - І бажано не брехати. І не обмежуватися красивими картинками Львова чи Карпат. Розповідати про всю країну і особливо про те, що насправді відбувається на Донеччині"

Ті, хто вирішив виїхати з окупованого Криму залишається лише чекати, вважає Галина.

"Треба підтримувати рідних, друзів і знайомих, що залишилися там і дуже терпляче їм показувати, що Україна - сильна і адекватна країна. Частіше привозити їх у гості. Хай дивляться і знайомляться, якщо раніше цього не відбувалося".

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 17

Такої ж думки копірайтер Анна Добровольська. Вона вважає, що треба "намагатися розмовляти, зберігати якісь зв'язки, щоб на міжособистісному рівні показувати, що в Україні живуть не якісь там "растлители беременных старушек", а люди, в яких просто інша позиція. Щоб не було цього образу ворога. Ну і в законодавчих рамках впливати на рішення, що приймаються державою. Вести свою маленьку мирну війну - щось на зразок того".

Два роки у підпіллі: як кримчани в окупації борються за визволення Криму і що їм можна порадити - фото 18

А на думку військового з Севастополя, а наразі речника АТО Леоніда Матюхіна було б добре, якби в Криму розповсюджувалася газета для проукраїнського населення і щоб в кримських бандерівців був доступ до українських ЗМІ

"Кримчани, які були свідками того, як починалася окупація і потім поїхали, мають розповідати правду про те, як вона проходила, а до тих, хто залишився в Криму, доносити, що тут набагато краще, демократичніше, правдивіше та чесніше", - впевнений він.

Читайте також: Рік без Криму: сім історій тих, хто залишився в окупації

Чи хотіли би кримські татари, щоб Україна воювала за Крим

Більше новин про події в Україні та світі читайте на Depo.Життя

Loading...
Loading...