Архієпископ Кримський Климент про хрести, що плачуть, і свою депортацію

Про це він розповів в ексклюзивному інтерв'ю ДеПо.

Архієпископ Климент під час окупації Криму став одним із символів опору - фотографія владики, який захищає ворота військової частини в Перевальному під Сімферополем, облетіла весь світ.

Помста з боку «ополчення» не змусила себе довго чекати: у червні проросійські казакі розгромили храм Київського патріархату і побили священика, в липні невідомі спалили будинок Климента.

Ризикуючи життям і свободою, владика залишився в окупованому Криму зі своєю паствою.

Наш дзвінок застав його в Міграційній службі Києва - він приїхав оформити тимчасову реєстрацію, щоб отримати поштову адресу на материку і розблокувати рахунки.

ПІСЛЯ НОВОГО РОКУ КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ В КРИМУ БУДЕ ПОЗА ЗАКОНОМ

Красу особливого статусу Криму і Київський патріархат не обійшли стороною?

- На жаль! Управління єпархії зареєстровано на території Криму, значить воно не резидент України, так само, як і я - не резидент, маючи українське громадянство. Рахунки наші закриті, обслуговуватися на території України ми не можемо, гроші не можемо ні ввезти, ні вивезти. Українське законодавство вимагає вивезти організацію, тобто єпархію, на материк, там її перереєструвати і здійснювати діяльність тільки на материку. Але, по-перше, наші парафіяни в Криму, а по-друге, згідно з церковними правилами, за єпархією закріплюється певне місце. За кримською закріплений Крим, і я не можу як архієпископ Сімферопольський і Кримський проводити богослужіння на території іншої єпархії.

У той же час Крим 1 січня 2015 року переходить на російське законодавство, і воно від нас теж вимагає реєстрації в РФ: без неї і рахунка в російському банку ми не зможемо сплатити навіть комунальні послуги. При цьому я не впевнений, що ми пройдемо перереєстрацію по кримським законам: сьогодні вже лунають заяви начальника управління релігії при міністерстві культури Криму про те, що треба провести юридичну експертизу нетрадиційних релігійних організацій. Стоїть питання про націоналізацію майна організацій, центри яких знаходяться за межами Росії.

І що ж ви будете робити?

- Я залишуся в Криму, незважаючи ні на що, і буду продовжувати свою службу.

Не боїтеся, що вас заарештують, а майно церкви - ікони, інші цінності, - віднімуть?

- Все може бути. Можливо, мене після 1 січня депортують з Криму - я ж не отримав російське громадянство і не стану цього робити. Правда, доведеться в'їжджати в Крим по закордонному паспорту на 90 днів, а потім на 90 днів виїжджати, і це теж велика проблема.

Що з вашим будинком під Сімферополем? Паліїв знайшли?

- Прокуратура порушила кримінальну справу, але кримська поліція подала протест, що ніякого підпалу не було, а було самозаймання. Написали, що складу злочину немає, бо не знайдена особа, яка цей будинок підпалила.

Я зараз в Сімферополі живу і раз на місяць їжджу в Київ у справах.

ПАРАФІЯН СТАЛО БІЛЬШЕ - ЛЮДИ ПЕРЕСТАЛИ СПРИЙМАТИ МОСКОВСЬКИХ СВЯЩЕНИКІВ

У Криму з 15 священиків Київського патріархату залишилося 9. З якої причини шестеро поїхали?

- Одні просто сіли і поїхали. Політичної складової тут немає, їм ніхто не погрожував. А у інших храми забрали. Храмів залишилося з п'ятнадцяти дванадцять. Закрили в Красноперекопську, в Севастополі. У Перевальному храм пастві так и не повернули.

Кількість парафіян теж зменшилася?

- На диво, менше стало парафій і священиків, а людей стало ходити до церкви більше: на недільній службі в храмах 30-50 чоловік, в сімферопольському - 150-200, і в будні приходить багато людей. Знаєте чому? Багато кримчан перестали ходити в московські храми (Московського патріархату, - ред.), коли все це сталося. Люди перестали сприймати те, що говорять священики московського патріархату.

Патріоти України, напевно, ходять в храм Київського патріархату ще й щоб українську мову почути?

- Церкви Київського патріархату в Криму залишилися єдиними культурно-українськими православними центрами, в них об'єдналися богослужіння, культура, спілкування. Звичайно, політичні теми в проповідях не будуть зачіпатися, щоб не підставляти прихожан - я ж не знаю, хто співпрацює зі спецслужбами, який аналіз проводиться після кожної недільної служби. Але мені здається, що контроль є.

Тобто якогось «стукача» до вас засилають?

- Зовні важко відстежити, хто є хто. Але я не думаю, що при такому тотальному контролі ми б залишилися без уваги зацікавлених осіб. Знаючи все це, я намагаюся уникнути гострих кутів, щоб потім не звинувачували, що я церкву перетворив на політичну організацію. Наше завдання зберегти паству і церкву.

Богослужіння українською мовою проводяться, а ви, владико, якою мовою в Криму говорите?

- Українською мовою продовжую говорити, мені нема чого боятися. До окупації ніхто не звертав на мову уваги, а зараз, якщо йду і говорю, люди, які йшли поруч зі мною, озираються і трохи в сторону відходять (сміється).
В Криму страшаться навіть українських назв. Я чув, що перейменували всі театри: немає вже ні російського, ні українського, ні кримськотатарського, всі вони стали академічними. Але з українським театром влада пішла ще далі: у зв'язку з тим, що він знаходиться на центральній площі Сімферополя, а площу треба реконструювати, щоб прославити «визволення Криму від України», вони вирішили знести український театр і на його місці побудувати концертний комплекс, який звеличив би входження Криму до складу Росії. Причому проводили опитування городян і багато хто висловлювався проти того, щоб зносити театр і перейменовувати вулиці - для пересічного громадянина все це - частина його життя і частина історії. А для кримської влади - це нагадування про той злочин, який вона скоїла.

Які у вас стосунки зараз з Московським патріархатом?

- Московський патріархат зараз у складному становищі: з одного боку, вони хотіли б проти мене повоювати, щоб мене в Криму не було ні в якому вигляді. Але, враховуючи рух, який зараз розростається, - я маю на увазі переходи з Московського патріархату в Київський, вони бояться втратити парафії на території України. І це стримує їхні протиправні дії по відношенню до мене. Але це тимчасово. Якщо зміниться кон'юнктура, і вони відчують силу, думаю, що вони завдадуть удару.

ПЕРЕД ОКУПАЦІЄЮ СВЯЩЕНИКАМ В ЄВПАТОРІЇ БУЛО ЗНАМЕННЯ - ЗАПЛАКАВ ХРЕСТ

Чула, що зараз на материковій Україні ікони заплакали: наприклад, на Волині мироточать відразу вісім ікон. Ви в Криму подібного не спостерігаєте?

- У нашому храмі в Євпаторії, після того як його підпалили, дерев'яний хрест, який я освячував на закладку церкви і який висів всередині, почав виділяти прозору рідину. Причому, він з твердої породи дерева, покритий лаком. Крапельки були в прожилках дерева і коли висихали, не залишали ніяких сольових відкладень, як було б, якби це була проста вода.

Я це явище помітив на Різдво, мовчу. А священик побачив і мене запитує: «Владико, ви щось бачили?». Я кажу: «Бачив. Коли це почалося?» Він сказав, що після пожежі. Ми взяли хрест під скляну раму і стали спостерігати, що буде далі.

Коли російські війська увійшли в Крим і все це почалося, хрест висох. Я ще нікому, крім патріарха, не розповідав про це.

Коли ікони, хрести плачуть - це знамення чого?

Якщо по Україні почали плакати ікони, це говорить про те, що йде біда, і біда велика. Ми повинні задуматися, що змусило матеріальне проявити зовнішню силу. Уявіть собі гріховність людини, яка дійшла до Небес. І Господь через матеріальне являє невидиме і каже: «Зупиніться, озирніться і задумайтеся над тим, що ви робите. Ваш гріх перевищив Небеса, так що навіть дошки плачуть ».

Це серйозний привід задуматися і змінити своє життя.

Фото: twitter Євромайдан