Що треба зробити з організаторами мітингу "поляків"

Після розповіді представників СБУ про те, яким чином росіяни влаштували "польський шатун" у Луцьку та на Львівщині, влада мала б негайно запровадити радикальні міри відносно організаторів провокаційних масових заходів

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Що треба зробити з організаторами мітинг…

Якщо підвести риску під учорашніми подіями на західній Україні, то всі факти підтверджують пряму участь Кремля у черговій провокації, спрямованій на дестабілізацію ситуації в нашій державі та погіршення відносин між Україною та Польщею. Нічні постріли з гранатомету по будівлі консульства Польщі у Луцьку у купі з подальшим бутафорним блокуванням траси Львів-Варшава ряженими "поляками" з свіжовіддрукованими плакатами з написами польською мовою "Ні геноциду поляків", "Волинь в наших серцях" – все це дещо відредагована схема, яку вже ми бачили на Донбасі весною 2014 року. Режисура – до болі знайома…

Варто зазначити: попри те, що СБУ та інші силові органи проґавили підготовку даної провокації, вони все зуміли оперативно зреагувати на її наслідки. Зумівши протягом доби публічно продемонструвати докази наявності "російського сліду". І це важливо не лише для українського, але й для закордонного (а особливо - польського) споживача.

Тим паче, що СБУ вдалося попередити аналогічну провокацію у Чернівецькій області, знайшовши переписку між виконавцями і замовниками. "Ми можемо назвати замовників - це Артем Бузила, генератор ідей, який зараз переховується від українського правосуддя в Москві", - під час брифінгу повідомив начальник департаменту захисту нацдержавності СБУ Віктор Кононенко.

Слід більш детально зупинитися на вкрай одіозній постаті Артема Бузили, який протягом останнього року проживає в Москві. Це не заважає йому спеціалізуватися на організації різноманітних провокацій в Україні. До цього він вже посидів в тюрмі в Україні, і повертатися в Одесу не бажає. Вдома Бузила наслідив непогано, як один з виконавців російських проектів "Народна Рада Бессарабії". У квітні 2015 року Бузилу було заарештовано співробітниками СБУ за підозрою в скоєнні злочину за статтею 110 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). І в листопаді 2015 року він був засуджений до 3 років і 8 місяців обмеження волі. Утім, на підставі "закону Савченко" наприкінці березня 2016 року сепаратист вийшов на свободу.

Протягом своєї "кар'єри" Бузила займався проведенням в Україні масових політичних акцій під кураторством першого заступника Владислава Суркова - головного радника управління президента Росії у справах СНД Інала Ардзінби. У 2016 році зі зламаної пошти Бузили стало відомо, що він займався організацією інформаційного проекту у Запоріжжі, ціль якого полягала, зокрема, у "формуванні дискурсу, спрямованого на пом'якшення антидонбаських і антиросійських настроїв в суспільстві", а іншими словами – виключно прокремлівського порталу. Курував він також цілу мережу "ватних" блогерів з різних регіонів Україні.

Але найцікавіше те, що тоді стало відомо про організацію Бузилою різноманітних проплачених акцій в Києві, Запоріжжі й Дніпрі на теми децентралізації та вимог підвищення соціальних стандартів. Схоже, за цим же шаблоном Бузила діяв і цього разу. Лише синхронізувавши шоу з перекриттям траси на Львівщині з пострілами з гранатомету в Луцьку. Для цього навезли різних маргіналів, серед яких навіть знайшлося місце жіночці з довідкою з психлікарні, їм вигадали байку про те, що вони протестують проти вивозу львівського сміття. Ось і – картинка для російських та міжнародних ЗМІ: мовляв, поляки Львівщини вирішили самовизначитися…

Головна біда у всій цій історії полягає в тому, що у нас можна дешево і сердито організувати будь-що. За Україну, проти України… Можна згадати зірваний активістами круглий стіл нацменшин у Чернівцях, акції за російську мову, мітинги за економічну самостійність тощо. І все це – за невеликі, особливо, як для Росії, гроші.

Завдання влади полягає у тому, щоб закрити цю "лавочку", адже така хвороба, як платні мітинги, лікується. Але ліки мають бути радикальними. Це ж стосується і медіа-підтримки даної акції. На жаль, низка загальноукраїнських видань зіграли на провокаторів, опублікувавши новину про відверто фейкову акцію. Які видання це зробили? У спецслужб є спеціально навчені люди, які можуть легко знайти в мережі з десяток сайтів, які не погребували взяти за таку новину криваві московські гроші.

Звичайно, добре що СБУ ефективно спрацювала і припинила "польський шатун". Але залишилися питання: коли сядуть організатори, вербувальники, стрілки з гранатомета, а також ті, хто розганяв у ЗМІ фейкові новини?

На жаль, можна назвати чимало випадків, коли спецслужби, почавши копати, чомусь зупиняються на півшляху. Так, суспільству не повідомляють, чим закінчилася історія з викритою мережею сепаратистів-помічників нардепів Ярової та Житомирського. До речі, за інформацією Depo.ua, ще один фігурант даної справи, керівник "Донбаського земляцтва Києва" Андрій Будяк після початку "шмону" тихенько поїхав з України до Чехії, пересидів там кілька тижнів і повернувся назад. З цього можна зробити невеселий висновок для нашої національної безпеки: для викритих сепаратистів й організаторів вигідних російській пропаганді масовок все закінчується лише легким переляком. А наші правоохоронні органи й далі займаються ґандизмом (або якимось іншим -ізмом), який потім вилазить боком усій країні.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme