"Мала війна" на Донбасі: терористи діятимуть, як в'єтконгівці

Якщо домовленість про відведення артилерії, як калібром більше 100 мм так і менше, буде реалізовано, то на лінії зіткнення буде створено умови для малої партизанської війни. Яка може бути не менш кривавою.

Вчора в Мінську тристороння контактна група врешті підписала угоду про відведення від лінії зіткнення артилерії калібром менше 100 мм. Як пізніше пояснив речник АТО Андрій Лисенко, домовленості передбачають, що зазначена зброя має бути відведена на відстань 15 км від лінії зіткнення з обох сторін.

Тут варто одразу зазначити, що поки не можна впевнено говорити навіть про остаточний відвід артилерії калібром більше 100 мм, про який домовилися напередодні 1 вересня. Як зазначає той же Лисенко, наразі російсько-терористичні війська все ще тримають важку артилерію на передовій. Тому немає жодної гарантії, що ворог виконуватиме і другу частину угоди.

Але, якщо уся зброя таки буде відведена, лінія зіткнення перетвориться на 30-кілометрову смугу, оборону на якій утримуватимуть сили озброєні виключно стрілецькою зброєю, гранатометами та кулеметами. І це створюватиме умови для активізації так званої "малої" війни за участі не лише диверсійних груп, а і досить великих "партизанських" загонів.

Як зазначив в коментарі Depo.ua військовий експерт Костянтин Машовець, відвід важкого озброєння може спровокувати активізацію диверсійних груп. "З військової точки зору, у "зеленці" можуть активізуватися диверсійно-партизанські дії і призвести до так званої війни малих груп, тобто диверсійні групи будуть активно працювати", - зазначає експерт.

Якщо раніше "просякати" на контрольовану українськими військовими територію могли невеликі ДРГ з кількох чоловік (велику групу з кількох десятків людей легше засікти та накрити вогнем артилерії) то тепер "крити" великі групи буде просто нічим. Зараз російські найманці з незадоволенням розповідають, що війна на Донбасі це такий собі не надто шляхетний "пінг-понг" - до них прилітають міни, а вони стріляють у відповідь. Зрештою на полі бою все вирішує саме артилерія, а не героїзм бійців з автоматами. Інша справа у Сирії, з відвертим незадоволенням відзначали російські "гастролери", там війна - це автоматний бій на близькій відстані, який вимагає від "солдата удачі" демонструвати усі свої бойові навички. Але після відведення артилерії, включаючи і міномети, путінські найманці отримають гарну нагоду демонструвати усе, на що здатні. Просто як в'єтконгівці в 1960-ті.

Отже, в найближчий час ми маємо можливість стати свідками пожвавлення обстрілів українських позицій зі стрілецької зброї з боку значно чисельніших ДРГ, ніж це було раніше. Власне щось подібне сталося 13 вересня на блокпості в районі Дебальцевого. Тоді невеличка група російських диверсантів підкралася до нашого блокпосту на відстань кидка гранати. В результаті нетривалого бою двоє наших хлопців загинули ще двоє потрапили в полон.

Після відведення терористи зможуть підходити значно більшими групами без ризику бути моментально знищеними влучним артилерійським залпом. Можна буде не лише нападати зненацька, захоплювати заручників, влаштовувати засади, а й пробувати брати під контроль невеличкі населені пункти і утримувати досить довго.

Зрештою відвід артилерії створює сприятливі умови для "ігор з перевдяганням", які полюбляли загони НКВС 60 років тому на Галичині. Путінським "ополченцям" ніщо не заважатиме начепити шеврони "Правого сектору" та влаштувати "каральну операцію" десь з українського боку лінії фронту.

Отже, саме по собі відведення озброєння ще не гарантує стійкого миру, бо воювати можна і з саперними лопатками, не кажучи вже про кулемети і гранатомети. Тут головний чинник - це перш за все бажання самих терористів зупинити війну, або вирушити на нову розпочату Путіним, відсьогодні навіть не гібридну, а цілком офіційну, до Сирії.