Як сержантів ЗСУ перетворять на "американських сержантів"

Реформа збройних сил йде повільно, але йде. Те, що це не швидкий процес навіть при наявності фінансування та політичної волі свідчить, наприклад, досвід США. Тут після війни у В'єтнамі до якісної професійної армії йшли 12 років. Спочатку на військову службу за контрактом приходили люди, які були непридатні для цивільного життя, тобто соціально небезпечні категорії населення. Після введення пільг і збільшення грошового утримання поповнення почало набирати якісних характеристик. Тільки в 1982 році Армія США досягла необхідного якісного рівня військового контингенту.

Одним з кроків докорінного реформування Збройних Сил України є введення до кінця 2016 року нового переліку військових звань сержантського і старшинського складу, про який буквально днями заявив Генштаб. Так, за словами військових вже до кінця 2016 року будуть введені нові посади - "головний сержант роти", "головний старшина батальйону", "головний старшина полку", "головний старшина бригади".

Таке рішення вже назріло і перезріло давно. В українській армії за весь час незалежності склалася така ситуація, при якій молодші командири строкової служби практично не відрізняються від солдатської маси як за рівнем освіченості, особистої культури, професіоналізму і так і за рядом інших характеристик, які потрібні командиру для ефективного управління підлеглим особовим складом. Чисто формально сержанти це начальники для рядових і матросів, але, на жаль, досвід військ свідчить про те, що сержантський склад не має практики управління людьми і, фактично, авторитету. У разі відсутності офіцерів вони не здатні підтримувати військову дисципліну.

Відсутність дієвого механізму дисциплінарного впливу з боку сержантського складу, який обмежений "зауваженням" і "доганою", не дозволяє ефективно впливати на солдатів (а особливо мобілізованих) в плані підтримки і зміцнення військової дисципліни та не сприяє зростанню авторитету молодших командирів.

Фактично сержанти, солдати перетворилися в одну "казармену масу" з усіма її негативними проявами та правопорушеннями. У цій ситуації офіцерський склад рівня "взвод-рота" змушений цілодобово виконувати обов'язки сержантського складу, фактично живучи в казармі. Таким чином, запровадження професійного сержантського корпусу сприятиме радикальному поліпшенню ситуації в армії.

Крім введення нових звань та посад (а значить появи можливості кар'єрного росту і для сержантського складу) планується також кардинально змінити систему підготовки сержантів і старшин.

Будуть створені численні Центри підготовки сержантського складу, на базі яких будуть проходити курси лідерства та професійної підготовки. Вже сьогодні зрозуміло, що при створенні центрів буде широко використовуватися міжнародний досвід. Так, вже функціонують принаймні два таких центри – 197-ї та 184-ї, де під керівництвом литовських і латвійських військових ударними темпами відбувається підготовка інструкторського складу. У вересні в навчальний центр «Десна» прибуде група інструкторів із США, крім того велика група інструкторів проходить перенавчання і за кордоном – в країнах НАТО і Грузії.

Сьогодні ж на перший план виходять проблеми якісного відбору кандидатів на посади сержантського складу. Для цього умови військової служби мають бути більш привабливими, ніж на ринку праці, соціальні гарантії сержантів повинні демонструвати стійку тенденцію до підвищення.

Військовослужбовець військової служби за контрактом повинен бути впевнений в майбутньому, тільки тоді в армію підуть кращі представники суспільства. Досягти цього можна лише за умови реального підвищення розміру грошового утримання військовослужбовців, розширення пакету соціальних пільг, поліпшення житлових і культурно-побутових умов. Багато зроблено, але багато ще попереду.