Бацька Лукашенко допомагає українському війську більше за США

Буквально на днях в ЗМІ з'явилися фотографії залізничного ешелону з трьома колісними шасі МЗКТ-6922 білоруського виробництва, які слідують в Україну. Хоча фотографії зроблені ще в вересні 2015 року, проте, російські видання буквально вибухнули заголовками в стилі "удар в спину з боку Лукашенка".

В принципі якась частка правди в цьому є - в умовах практично повного ембарго з боку Заходу на поставки зброї нашій країні Білорусь допомагає нам озброювати і постачати армії (хоча, звичайно, не безкоштовно, та й отримання нових технологій і створення закінченого виробничого ланцюжка важливий фактор). Посудіть самі.

Білоруське паливо займає більше 50% ринку нафти і нафтопродуктів. Коли після анексії Криму росіяни перестали постачати авіаційний бензин, Білорусь досить швидко створила паливо марки РТ і налагодило постачання. Саме на ньому в основному зараз і літають українські літаки. Важливий напрямок - ремонт і модернізація авіаційної техніки.

Навесні 2014 року керівники військово-промислового комплексу Білорусі прийшли до простої думки - за рахунок активізації співпраці виступити посередником для українців на російському ринку. Першою "ластівкою" став Оршанський авіаремонтний завод, 57% акцій якого ще в 2012 році купило запорізьке об'єднання "Мотор-Січ". Практично з травня 2014 року завод, який роками простоював без замовлень, заробив на повну потужність. Починаючи від ремонту бойових вертольотів МІ-24 (з характерними для бойових дій ушкодженнями) і закінчуючи створенням нових машин МІ-8МСБ. Парадокс, але інформація про збірку двох перших спочатку з'явилася в Орші, а потім на випробуваннях вертоліт був представлений як повністю український продукт.

Далі більше. Підозріло активно запрацювало 558-е авіаремонтне підприємство в Барановичах, де було оголошено про відновлення проекту модернізації літаків Су-27 і МіГ-29. А далі просто факти. Взимку 2015 року українські ЗМІ повідомляли про передачу армії відновлених літаків МіГ-29. Це парадоксальним чином збіглося з повідомленням керівництва 558 АРЗ про те, що той у 2014 році за 66 млн. доларів "ремонтував для іноземних замовників МіГ-29". Це, зауважимо, крім білоруських замовлень, та й ремонт для ВПС Росії не йде під графою "іноземні". Звичайно, ремонтні потужності є і в Україні, але в умовах війни головне швидкість робіт і якість.

Таким чином, українська армія отримує нову техніку, а в платіжних балансах "втрачається" 15 млн. доларів: Україна ніби-то як імпортувала на цю суму "літальні апарати", а ось білоруська статистика в аналогічній графі дає "0". До речі, в цій графі цілком можуть виявитися готові вузли і технологічні напрацювання по безпілотної авіації, де Білорусь традиційно лідирує серед усіх пострадянських країн.

А є ще поставки автомобільної техніки і комплектуючих. Крім вже згадуваних платформ для нового ЗРК Т-38 "Стілет", мова може йти про багато що. Так, з розрізнених відомостей в ЗМІ можна зробити висновок, що в наприкінці 2015 року було укладено угоду про постачання в 2016 році 120 вироблених в Мінську вантажівок МАЗ-6317. Надалі в Черкасах планується розгорнути ліцензійне виробництво цих військових вантажівок з білоруських комплектуючих. А новий бронеавтомобіль для Нацгвардії "Варта" вкрай підозріло нагадує Volat V-1 від мінського МЗКТ. Тут у сторін обопільний інтерес - Україна отримала свій броньовик, в якому використали пару білоруських перспективних розробок. Білорусь отримала можливість оцінити інженерні рішення в процесі експлуатації в умовах "гібридної війни".

А є ще багаторічна співпраця в області протитанкових комплексів. Не варто забувати, що український ПТРК "Стугна" це той же білоруський "СКІФ": ракета українська, система наведення білоруська. За останній рік у обох сторін "раптовий" технологічний прорив: українці раптом "знайшли" технічну документацію по системі і почали розвивати "Стугну" далі, навіть запустивши її в серію. Також несподівано білоруси "знайшли" документи по ракеті РК-2 і розвинули свій комплекс - "Шершень".

Є також оптика і системи, де Білорусь дійсно сильна. Білоруські офіційні особи заявляють, що державне об'єднання БЕЛОМО не постачало і не постачає свою продукцію в Україну. Зате в країні є ще така фірма як Yukon Advanced Optics Worldwide (вона ж Pulsar, вона ж Polaris Vision, вона ж Beltex Optic), яка на тлі стрімкого зростання продажів навіть відкрила своє представництво в Києві.

Є ще один напрямок, який залишається в тіні - спеціальні тканини і матеріали. Як для різних виробів подвійного призначення, так і для пошиття військової форми. За 2015 рік зростання поставок в Україну - від 120 до 200% в залежності від типу.

Звичайно, очікувати нового сплеску військово-технічного співробітництва між країнами найближчим часом не доводиться - все таки фінансовий стан української держави вкрай нестабільний, але на тлі геополітичних подій, що відбуваються створюється відчуття, що позиція президента Лукашенка змінюється прямо на очах і зовсім не в бік зміцнення такої розрекламованої Союзної держави.