Навіщо Україна продає десятки танків тайцям і суданцям

У середині липня Державна служба експортного контролю України оприлюднила офіційну інформацію постачання країною за кордон у 2015 році деяких категорій озброєнь. Як повідомлялося, дана інформація призначена для передачі в Реєстр звичайних озброєнь ООН.

Як це було як мінімум два останніх року, ця доповідь викликала широку дискусію у вузьких колах. З одного боку масштаби експорту як для воюючої країни вражають – 20 танків, 20 бронемашин, 12 артилерійських знарядь, 5 бойових вертольотів, 11 пускових установок ЗРК і 234 ракети, 107 протитанкових установок і гранатометів, а також понад 12 тисяч одиниць стрілецької зброї.

Тепер спробуємо неупереджено розібратися – наскільки обгрунтовані претензії деяких патріотів до генералів, які нібито розпродають зброю направо і наліво, в той час як наші бійці на фронті "голі й босі".

Перш за все звертає увагу на себе той факт, що в 2015 році Україна скоротила експорт зброї вдвічі – з $657 млн у 2014 році до $323 млн.

БМ "Оплот" під час ходових випробувань на території Заводу ім. Малишева в Харкові, 2009 р.

Отже, з 20 поставлених танків всього 5 БМ "Оплот" з нещасливого "довгограючого" тайського контракту, інші спрощені Т-72 для Нігерії та Ефіопії. Танків у нас на складах стільки, що можливостей для відновлення просто не вистачає і 15 танків взагалі це крапля в морі. Всі 20 бронемашин теж з тайського замовлення – всі різні модифікації БТР-3Е1. Знову таки нагадаємо, що саме на цьому замовленні відпрацьовуються такі важливі елементи, як бойовий модуль "Штурм-М", установка на базу БТР-3 120-мм і 82-мм мінометів і багато іншого, що ми незабаром побачимо на озброєнні української армії.

Найскладніше питання – бойові вертольоти. Українська армійська авіація понесла літньої кампанії 2014 року серйозні втрати і досі відчувається брак техніки, особливо бойовий. Перше, що звертає увагу в постачаннях 5 вертольотів Мі-24 в Південний Судан це їх модифікації: Мі-24В-МСБ і Мі-24В. Кулеметні "В" не використовувалися в боях на Донбасі, так як фахівці визнали гарматні Мі-24П та ВП єдино придатними для бойових дій. Далі – нехай вас не бентежить слово "МСБ" в позначенні вертольотів, яке означає лише встановлення двигунів запорізького виробництва, а в оригіналі це все ж Мі-24РХР і Мі-24К – вертольоти радіохімічної розвідки і коригувальники, які мають серйозно обмежений функціонал і відповідно серйозні обмеження до застосування. Тобто зараз їх на Донбасі мати в умовах вкрай високого насищення бойових порядків противника ПЗРК і ЗРК ближнього радіусу дії типу "Стріла-10" - просто самогубство.

Переносний комплекс «Скіф» для стрільби протитанковими керованими ракетами в підрозділах сухопутних

За поставлені в Білорусь 18 "Скіфів" для установки білоруського прицільного комплексу і подальшого експорту взагалі не варто казати – це прямі валютні надходження в казну держави. Як і 10 тисяч експортованих в США гвинтівок і карабінів для цивільного ринку. А говорити про 2544 карабіни СКС (прийнятий на озброєння Радянської Армії в 1946 році і не годиться навіть для озброєння батальйонів територіальної оборони) для Замбії або шести (!) пістолетів "Форт" (2 – в ОАЕ і 4 -в Перу) взагалі смішно.

Таким чином, можемо констатувати, що за кордон продається в масі своїй та техніка, яку неможливо використати у війні на Донбасі, або, як у випадку з танками і стрілецькою зброєю, те, чого навіть з обліку військових дій, у нас з надлишком. При цьому цілком очевидно, що говоритиь про повне припинення поставок зброї за кордон під час війни – це найбільша дурниця, так як для України не просто економічно вигідно, але й необхідно стимулювати військову промисловість новими замовленнями і забезпечити приплив валюти.

Водночас найближчим часом обсяги експорту будуть постійно падати, насамперед через згортання військового співробітництва з Росією та переорієнтації оборонпрому на внутрішній ринок. Адже до анексії Криму понад 10% українського експорту зброї йшло в Російську Федерацію.

Фото УНІАН