Скандал в оборонці: Хто має очолювати "Укроборонпром"

Журналісти Bihus.Info завершили свій "серіал" щодо корупції в оборонці. І запустили механізм звільнень - Петро Порошенко прибрав Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО (він та його син Ігор фігурують в журналістських розслідуваннях), а також звітів ГПУ і підтвердження Юрієм Луценком оборудки, яка висвітлена журналістами. Паралельно з цим Петро Порошенко декларує нетерпимість до корупції, розповідаючи про "10 справ" і анонсуючи міжнародний аудит "Укроборонпрому". Президент навіть хоче розсекретити частину оборонного замовлення. НАБУ проводить обшуки у Гладковських і також всіляко демонструє діяльність. От тільки в останній серії в Бігуса показано, як НАБУ, СБУ, ГПУ, МВС, податкова були в курсі оборудок і буцімто навіть брали хабарі за бездіяльність... 

Правоохоронці і їхня роль - це окрема історія. Набагато цікавішою сьогодні є доля "Укроборонпрому" і гендиректора Павла Букіна, який фігурує в журналістських розслідуваннях, де нібито є докази отримання ним відкатів. Щоправда, сам Букін все це заперечує. Чи повинен він залишити власну посаду на час розслідування, яке навряд чи завершиться до виборів президента? 

Тут є кілька важливих моментів, про які ми маємо відверто говорити. 

1) Петро Порошенко звільнив Олега Гладковського, але Павло Букін залишився на посаді. В теорії, Букін міг би піти на час розслідування. Керувати "Укроборонпромом" продовжили б заступники, наприклад перший заступник гендиректора Сергій Омельченко. І це б могло бути правильним рішенням. Втім, в такому випадку необхідно ухвалювати рішення про реформування і зміну принципів функціонування всієї структури "Укроборонпрому". Проводити в майбутньому прозорий і відкритий конкурс на займання посади гендиректора. Проста заміна Букіна, який прийшов в "Укроборонпром" з посади гендиректора ДК "Укрспецекспорт" (у лютому 2018-го) на іншого із системи навряд чи вплине на ситуацію - система функціонуватиме у звичному стані.  

2) З однієї сторони, потрібно подумати над тим, щоб гендиректором "Укроборонпрому" міг стати Топ-менеджер, не пов'язаний зі сферою оборонки. Але тут є тонкощі системи. Як розповів Depo.ua військовий експерт Михайло Жирохов, на сьогоднішній день такий варіант швидше неможливий, і навіть деструктивний. 

"В цій сфері (оборонка, - ред) діяльності багато що залежить від особистих контактів. Тому прихід в "Укроборонпром" людини не з оборонки означатиме, що вона підлаштовуватиме систему під себе, на це піде час, якого сьогодні в нас, в умовах війни, немає. Всі розуміють, що реформувати треба, але зараз будь-яка людина з іншого сектору, яка не має особистих контактів, означатиме втрату цього часу і можливість зриву оборонного замовлення", - зазначає Жирохов. За його словами, тонкощі роботи "Укроборонпрому" такі, що все тримається на особистих зв'язках, і саме тому зараз Букін не буде звільнений. Бо такі кроки з етичної точки зору, можливо і були б правильними, а з практичної - деструктивними для нашого ВПК, де останнім часом ситуація більш-менш налагодилася (Укроборонпром генерує $1 млрд доходу). І виникнення фірм-прокладок є наслідком особливостей функціонування цієї системи. 

Простіше кажучи, в умовах війни реформувати "Укроборонпром" - достатньо важко і ризиковано. Втім, на це постійно натякають американці, з подачі яких і був протиснути закон, який дозволяє Міноборони купувати військову продукцію напряму, без посередників в обличчі "Укроборонпрому". Цю структуру в США вважають занадто корупційною. 

З іншого боку, рано чи пізно потрібно розпочати такі кроки. І західні партнери будуть одними з тих, хто стимулюватиме їх. Бо система занадто прогнила. 

3) Хто ж має очолювати "Укроборонпром"? Сьогоднішня ситуація, на перший погляд, вимагає відставки Букіна. Є багато прикладів з розвинених країн, коли міністри йшли у відставку на тлі звинувачень у корупції. Наприклад, Міністр оборони Данії Карл Хольст у 2015-му році подав у відставку - його звинувачували у зловживанні держкоштами. Але з іншої сторони, спочатку має все ж бути доведена провина самого Букіна. І якщо його звільнення поставить під загрозу оборонне замовлення, то потрібно обирати "менше зло". Цілком можливо, що на час війни керувати "Укроборонпромом" має людина системи, навіть із спецслужб, яка має контакти і відповідні зв'язки у цій сфері. Можливо, людям також потрібно пояснити, чому деталі для техніки, яка ремонтується заводами "Укроборонпрому", та виготовляється, доводиться купувати на Росії через фірми прокладки. І поставити логічне запитання: чи краще б ця техніка взагалі не їздила? Але покарання тих, хто отримував "відкати", безперечно необхідне, причому дуже жорстке. Після завершення війни, безумовно, потрібно проводити прозорий конкурс на гендиректора "Укроборонпрому", запрошувати менеджерів з інших сфер діяльності, які зможуть побудувати принципово нову систему функціонування концерну. Зараз нам потрібно обирати менше зло. Принаймні тимчасово.  

Саме тому здається, що суттєвих змін в "Укроборонпромі", саме системних, а не показових, сьогодні не станеться. Бо існують зовсім інші пріоритети, яким швидка зміна ситуації може лише нашкодити. Та головне завдання суспільства і журналістів - не дати системі почувати себе комфортно, щоб вона таки змінилася в майбутньому, коли на це буде час.