Шанс для Зеленського: Якої помилки припустився Путін під Дебальцевим (КАРТА)

Після "нормандської зустрічі" у Парижі геополітична гра на Донбасі пішла на новий виток свого розвитку. Познайомившись з Зеленським особисто і вивчивши його, кадровий гебіст Путін почав випробовувати українського президента на міцність. Принаймні, останні події на це натякають.

Зокрема, 17 грудня у своїх групах та пабліках російської соціальної мережі ВКонтакте бойовики почали скаржитись, що російське командування наказало вивести з-під окупованого Дебальцевого танковий підрозділ так званої "ДНР".

"На безліч кілометрів переганяють танковий. У Дебальцевому тепер "заходь – не хочу". Просто нас тихо посунуть і здадуть", – пише бойовичка на прізвисько Стихія, бідкаючись, що "Росія зливає "ДНР" Україні".

Також вона плачеться, що у січні всіх терористів з бойовим досвідом звільнять з лав найманців "ДНР".

"З армії всіх тих "пенсіонерів" з січня буду прибирати. Іншими словами – усіх, у кого є бойовий досвід. Залишаться одні "жовтороті", – пише Стихія.

Звісно, джерела своєї інформації вона не наводить, але виглядає все це так, наче контрольований злив фейкової інформації з наразі незрозумілою метою.

До речі, подібні кроки з боку рашистів мають місце вже не вперше. Варто згадати хоча б істеричні пости Гіркіна у травні 2018 року про те, що Путін готовий дозволити ЗСУ звільнити велику частину окупованій частини "Л-ДНР", а саме: Жолобок, Горлівку, Ясинувату, Дебальцеве, Докучаєвськ і Петровський район Донецька.

Звісно, тоді ніякого розвитку та ситуація не мала, але досить непогано протверезила і  мобілізувала самих бойовиків. Не виключено, що й цього разу ефект буде аналогічним, навіть якщо це й не є головною метою.

З одного боку, все це справді дуже схоже на банальне прощупування настроїв (причому, по обидві сторони фронту) – як відреагують. А з іншого боку, це цілком може бути першим кроком великої кампанії з інформаційної легалізації виконання Росією своїх "нормандських" зобов'язань.

Якщо це справді так, то танки з-під Дебальцевого відвели лише з однією метою – щоб цей факт документально зафіксували спостерігачі СММ ОБСЄ. Після того, як це відбудеться, танки повернуться на попередні позиції, але про це вже ніхто офіційно не напише.

Знову ж таки, якщо це справді так, то Путін до наступної "нормандської зустрічі" розраховує отримати жирний козир. Однак ця ситуація і перед Зеленським відкриває певний простір для маневру.

Мова йде про те, що згідно з Мінськом-1 мають бути нашими, але по факту контролюються бойовиками, три жирних шматки території: район Бахмутської траси на Луганщині, Дебальцеве і його околиці, а також Докучаєвськ з добрячим шматком степу. Бахмутку і Докучаєвськ поки залишимо у спокої, а от до Дебальцевого можна й придивитись.

Мова йде про те, що президент Зеленський міг би скористатись ситуацією (інформаційним приводом) і підняти питання про добровільну мирну передачу окупованого Дебальцевого під контроль Києва – мовляв, раз уже виконувати Мінські угоди, то виконувати їх і щодо розташування самої лінії розмежування.

Звісно, ані Путін, ані його маріонетки Пасічник і Пушилін на це ніколи не підуть, однак це може стати для Зеленського непоганою розмінною монетою на наступних "нормандських переговорах": або давайте виконувати Мінськ повністю (з Дебальцевим і іншими територіями), або давайте переглядати його, зокрема, в частині "спочатку кордон – потім вибори".

Вдало розігравши цю карту, можна вкотре змістити акцент ситуації на те, що саме Росія не виконує міжнародні домовленості, з усіма відповідними наслідками – від пролонгації існуючих проти неї санкцій (на скасування яких давно розраховують у Кремлі) до посилення їх.

Технічно у Зеленського є все для того, щоб вдало розіграти такий сценарій. Але чи є у нинішнього президента України таке бажання та/або розуміння доцільності подібного розвитку подій – те ще питання.