Реформатор чи протеже Коломойського: Хто такий міністр оборони Андрій Загороднюк

29 серпня під час першого свого засідання Верховна Рада України ХІХ скликання здійснила ряд кадрових призначень, серед іншого, сформувавши Кабінет міністрів України. Посаду міністра оборони отримав Андрій Загороднюк.

 

Як відомо, з 2019 року посада міністра оборони України є цивільною, тому жоден чинний військовослужбовець не міг на неї претендувати.

 

Читайте також: Борець з росіянами: Хто такий новий командувач ООС Володимир Кравченко.

 

Власне, посада міністра оборони всю дорогу президентства Зеленського обростала чутками і різного роду домислами та прогнозами. Спочатку на неї прогнозували або Анатолія Гриценка, або його людину – Івана Апаршина. Серед менш ймовірних кандидатів називались колишні замміністри оборони Леонід Поляков і Юрій Гусєв, яких також пов'язували з Гриценком.

 

Однак, після того, як за результатами парламентських виборів президентська партія "Слуга народу" здобула монобільшість у Верховній Раді, потреба домовлятись як з Гриценком, який в Раду взагалі не пройшов, так і з будь-ким іншим відпала і в кулуарах почали фігурувати два прізвища: "нафтовик у третьому поколінні" Андрій Загороднюк і генерал-майор запасу Олександр Поліщук. Як бачимо, вибір пав на першого з них.

Про Андрія Загороднюка відомо, що він за освітою юрист, закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Університет Варвік та Оксфордський університет. Має понад 16 років досвіду роботи на керівних посадах у гірничо-видобувній і виробничій галузях і є генеральним директором компанії Discovery Drilling Equipment ("Діскавері Бурове обладнання").

 

Андрій Загороднюк заснував компанію Discovery Drilling Equipment в 2005 році. Компанія спеціалізується на проектуванні, виготовленні та сервісному обслуговуванні бурових установок, постачає свої продукти на 5 континентів та співпрацює з Shell, Chevron, BP та іншими.

 

Його батько - Павло Загороднюк, власник "групи Надра", теж виробника бурового обладнання.  Загороднюк-старший неодноразово вигравав тендери місцевих держкомпаній "Укргазвидобування" і "Укртрансгазу".

 

Однак, прославився він іншим. З 2014-го року Загороднюк займався громадською діяльність, зокрема – волонтерством в ЗСУ. Там він і зробив собі ім'я, яке дозволило йому претендувати на посаду міністра оборони.

 

Справа в тому, що у 2015-2017 роках Загороднюк обіймав посаду керівника Проектного офісу реформ Міністерства оборони України, з яким пов'язані чи не всі позитивні зрушення в українській армії останніх років, зокрема, реформа харчового забезпечення ЗСУ. Про Андрія Загороднюка говорять, що він відзначався не лише системним баченням реформ у ЗСУ, але й амбітними планами, не всі з яких вдалося реалізувати.

 

Читайте також: Реформа харчування: Якою є гордість Порошенка в ЗСУ.

 

Як відомо, Проектний офіс реформ ЗСУ – це команда з 40 професіоналів, які прийшли з волонтерського та бізнес-середовищ і впроваджують реформи з питань економічної діяльності, матеріально-технічного та медичного забезпечення ЗСУ, які затверджені Радою реформ Міністерства оборони України.

 

Та найцікавіше те, що Проектний Офіс Реформ працює за спеціально виданими розпорядженнями міністра оборони і перед ним же звітує на регулярній основі. Тобто, тепер Загороднюк зможе реалізувати в армії ті реформи, які з певних причин саботувались міністерськими чиновниками.

Подейкують, що західні партнери України, також воліли б співпрацювати саме з цим реформатором на посаді керівника Міністерства оборони.

 

Власне, Загороднюк для Зеленського кандидатура не нова – ще 5 липня президент призначив його своїм позаштатним радником, а потім і членом наглядової ради держконцерну "Укроборонпром". Вже тоді почали говорити, що саме його кандидатуру готують на посаду міністра оборони.

 

Подейкують, що "підкинув" Загороднюка в команду Зеленського олігарх Ігор Коломойський, який давно і успішно працює з батьком новопризначеного міністра – Павлом Загороднюком. Зокрема, батько входить до складу наглядової ради "Укрнафти", одним із акціонерів якої є Коломойський.

 

Окрім "Укрнафти", батько Загороднюка Павло Олексійович володіє "Групою Надра", регулярно виграючи тендери. Його компанії, зокрема, займаються виробництвом обладнання для буріння. Тендери від "Укргазвидобування" та "Укртрансгазу" – одне із основних джерел прибутку сімейного бізнесу Загороднюків.

 

Також батько новопризначеного міністра оборони свого часу значився радником прем'єр-міністра Миколи Азарова.

Але досить про батька. Самому Андрію Загороднюку закидають, що він не має відношення до військової справи і не має знань в оборонній сфері. Простіше кажучи, не є експертом з питань оборони, що нібито неприпустимо для країни, яка перебуває у стані війни.

 

Разом з тим, не варто плутати функції міністра оборони і керівника Генштабу. За великим рахунком, міністр оборони повинен забезпечити створення умов для повноцінного функціонування збройних сил, тоді як військовими справами має займатись Генштаб.

 

Читайте також: "ЗЕлена команда": Чого очікувати від нового начальника Генштабу Хомчака.

 

А враховуючи те, що нинішня українська армія потребує реформ, як повітря, а "реформувати" – подекуди означає "різати по живому", то відсутність військового досвіду виглядає швидше перевагою, аніж недоліком. Адже багато реформ в армії стопоряться саме через небажання "чиновників у погонах" щось змінювати у звичному їм розкладі життя.

 

Як би там не було, поки що не видно явних підстав для того, щоб розганяти "зраду". Скоро самі побачимо – що накерує новий міністр оборони. Головне, щоб він розумів – куди він потрапив і що треба робити.

 

Читайте також: Реформа ЗСУ: Топ-5 викликів, які стоять перед Зеленським в армії.