Путін вигадав привід для повномасштабного вторгнення в Україну

Сьогодні Федеральна служба безпеки нашого північного сусіда вельми здивувала українців повідомленням, що причиною нещодавньої стрілянини в окупованому Криму була українська ДРГ, яка, за наказом Головного управління розвідки Міністерства оборони, планувала в Криму "диверсії та теракти "з метою дестабілізації соціально-політичної обстановки в регіоні в період підготовки і проведення виборів федеральних і регіональних органів влади".

Як зазначили в ФСБ, до зубів озброєна українська ДРГ з вибухівкою, еквівалентною 40 кілограмам тротилу, мінами та іншими смертоносними боєприпасами зухвало проривалася в Крим "під прикриттям бронетехніки та артилерії" і чинила доблесним російським військовим шалений спротив, в результаті якого навіть вбила одного російського військовослужбовця. На більше, якщо вірити ФСБ, українські спецпризначенці з танками та гарматами виявилися неспроможні і потрапили усім складом в полон (принаймні про знищених "бендерівців" росЗМІ не повідомляють нічого), де одразу зізналися у своїх терористичних планах. Цікаво, що серед українських диверсантів опинилися і громадяни Росії, знову ж таки, за версією ФСБ, а очолював цю групу "командос" – такий собі Панов Євген Олександрович, 1977 року народження, житель Запорізької області.

Чи варто вірити ФСБ у цій ситуації – питання риторичне. Адже знайти хоч якусь логіку у всій цій історії вкрай складно. По-перше, українським військовим абсолютно немає чого робити на території окупованого Криму. Влаштовувати там диверсії немає ані військового сенсу (зараз і на Донбасі вельми гаряче, і влаштовувати собі "другий фронт" – цілковита дурня), ані політичного (вирішенню жодного політичного завдання теракти в Криму аж ніяк не сприятимуть). По-друге, не меншим ідіотизмом виглядає спроба запустити в тил окупанта, в місці, де немає бойових дій, своїх диверсантів у настільки зухвалий спосіб - "під прикриттям бронетехніки та артилерії". Отже, повідомлення ФСБ має всі ознаки відвертої брехні. І можна не сумніватися, що найближчим часом в ЗМІ можуть потрапити "зізнання диверсанта Панова".

Навіщо ж росіянам така брехня? Тут варіантів відповіді більш ніж достатньо. По-перше, російська пропаганда отримала черговий привід підняти тему зловісної та агресивної київської хунти, яка дещо "підсіла" на тлі Сирії та "війни" з Туреччиною. І тепер, коли з Ердоганом у Путіна намітилася велика дружба і любов, а в Сирії ситуація розвивається доволі кволо, спраглим до зовнішніх ворогів росіянам варто нагадати, де причаїлося справжнє зло. До того ж, на Росії незабаром відбудуться чергові вибори, а ніщо так не мобілізує путінський електорат як наявність зовнішніх ворогів-"фашистів". Ще однією внутрішньополітичною причиною появи такої дезінформації є історія з російськими ГРУшниками Єрофеєвим та Алєксандровим, яких російський уряд "кинув на призволяще", офіційно відхрестившись від них. Тепер росіяни матимуть дзеркальну історію з українськими "ГРУшниками", яких зрадила "фашистська хунта".

По-друге, "українська терористична загроза" – чудовий привід для подальшої мілітаризації Криму, перетворення його на "оточену фортецю", посилення репресій на півострові до усіх неблагонадійних, в тому числі і кримських татар. До того ж, мешканці Криму, які мали б і досі перебувати в ейфорії від приходу сонцесяйного Путіна, все частіше починають проявляти ознаки невдоволення окупаційною владою – то індексації пенсій вимагають, то свавілля міліції людям не подобається. Аби кримчани раптом остаточно не втратили будь-який страх, їм було б дуже корисно відчути, у якій небезпеці вони живуть, і як мають бути вдячні Путіну за захист від божевільних "бендерівських терористів з Запоріжжя".

По-третє, історія з "українськими терористами в Криму" – цікавий привід для дипломатичних спекуляцій. Враховуючи те, що питання російського посла в Україні та Мінських переговорів міцно підвисли в повітрі, росіяни створили собі привід "покачати" ситуацію на різних дипломатичних майданчиках, розповідаючи про агресивну київську хунту, яка не лише не виконує безальтернативні Мінські угоди, а ще й мало не готує танковий рейд на Москву. Звісно, все це навряд чи матиме великий успіх, проте певна кількість європейських політиків та й обивателів цілком можуть цю інформацію сприйняти, тим більше якщо вона буде підкріплена певними "газпромівськими подарунками".

Ну, і по-четверте, історія з українськими диверсантами надто вже нагадує сумнозвісний "інцидент в Гляйвіці" – провокацію, яка стала чудовим формальним приводом розпочати Другу світову війну. Отже, історія з проривом української ДРГ в Крим цілком може бути використана як привід для повномасштабного вторгнення на українську територію російських військ, аби "убезпечити російське населення Криму від українських терористів". Звісно, такий варіант розвитку подій не виглядає найбільш імовірним, проте, враховуючи досвід Грузинської війни 2008 року, виключати його аж ніяк не можна.

У який саме спосіб росіяни використають свою брехню покаже найближчий час. І якщо однієї ДРГ для Кремля виявиться з тих чи інших причин замало, цілком імовірно, що дуже швидко ФСБ "знешкодить" ще одну не менш озброєну і страшну ДРГ – приміром, в Севастополі чи навіть Владивостоці. Адже вигаданих терористів ловити значно легше, ніж навіть віртуальних покемонів.