Пожежі у зоні ООС на Луганщині: Навіщо бойовики граються з вогнем

Протягом останніх тижнів інформацію про режим тиші у зоні проведення Операції Об'єднаних сил впевнено витіснила інформація про степові та лісові пожежі на Донбасі, які вже сягнули масштабів стихійного лиха. Особливо потерпає від вогню прифронтова Луганщина, де рятувальники нарахували 10 осередків вогню.

Як і будь-які масштабні пожежі, ці також не обійшлися без людських жертв: кількість загиблих серед цивільного населення вже перевершила десяток. Не обійшлося й без жертв серед українських військових, яких задіяли в гасінні цих пожеж - більшість людських втрат серед Об'єднаних сил у вересні сталися на фоні гасіння масштабних лісових та степових пожеж, які за сприяння бойовиків "Л-ДНР" ще 2 вересня спалахнули практично уздовж усієї лінії розмежування.

Читайте також: Режим вбивчої тиші: Чому Україна продовжує втрачати людей на Донбасі.

До речі, ці пожежі відбуваються на Донбасі не вперше – бойовики "Л-ДНР" щороку тим чи іншим способом (трасуючі кулі, вогнемети, сірники) підпалюють суху траву та чагарники у лісо-степовій частині Донбасу, попередньо замінувавши місцевість. Розрахунок простий: вогонь доходить до мінного поля, стаються неконтрольовані вибухи, які, у свою чергу, розносять цей вогонь на нові території, включно з населеними пунктами з мирними жителями.

Зокрема, у 2017 році бойовики навмисно підпалили сухостої поблизу селища Луганське на Світлодарській дузі. Тоді вогонь перекинувся на садибну забудову селища, внаслідок чого вигоріли кілька житлових будинків мирних мешканців.

У 2018 році бойовики скористались зручним для них напрямком вітру і підпалили лісосмугу поблизу окупованої Горлівки, у якій знаходились українські позиції. А коли українські бійці намагалися вогонь загасити – терористи відкривали вогонь. У підсумку вогонь перекинувся на нашу територію і зупинити його вдалося буквально за пару метрів від бліндажів.

У 2019 році бойовики підпалили суху траву поблизу сіл Широкине та Бердянське, що у Приазов'ї. Сприяла пожежі суха погода і сильний східний вітер, який швидко розніс полум'я у бік контрольованої українськими військовими території. Велику небезпеку також спричинило те, що почали детонувати нерозірвані снаряди, які залишилися з того часу, коли мирне місто почали обстрілювати окупаційні підрозділи Росії.

Вітер – то окрема тема. Так історично склалося, що наприкінці літа і восени на Донбасі переважають вітри зі східного напрямку, тому будь-яка лісова чи степова пожежа буде гарантовано рухатись у напрямку від позицій бойовиків "Л-ДНР" до позицій Об'єднаних сил. Російські окупанти це знають і користуються цим всі роки війни.

Однак, цього року вони перевершили самих себе, адже таких масових і масштабних пожеж, як у 2020 році, на Донбасі не було кілька десятків років – вогнем вже знищено 70 га заповідника Стрельцівський степ. Складається враження, що російські куратори поставили перед бойовиками "Л-ДНР" завдання – витіснити з інформаційного простору режим припинення вогню, який вже почав грати на користь українській владі, іншим інформаційним приводом.

Для чого це робиться? Окрім того, що таким чином здійснюється тиск на місцеве населення з метою посварити його з українськими захисниками (стара пісня: "поки тут будуть стояти ЗСУ – доти не припиняться ваші нещастя"), на порядку денному стоїть і інше питання – місцеві вибори, які мають відбутися в Україні 25 жовтня. І для того, щоб прокремлівські політичні партії набрали якомога більше голосів, росіянам потрібно поселити в голови українців думку, що чинна влада ні на що не спроможна – навіть не може вчасно організувати гасіння пожеж і допомогти громадянам.

Але є неспростовні докази того, що ці пожежі спричинила не природа, а російські бойовики – спостерігачі ЗСУ зафіксували, як терористи, користуючись режимом тиші і сильним вітром, підпалюють траву так, щоб пожежа рухалася на українські позиції.

А між тим, пожежі продовжують тривати. За останніми даними, українськими рятувальниками ліквідовано вісім осередків загорання, однак щодня з'являються нові. Тому ця сумна історія ще далека завершення.