Перемир'я, яке затяглося. Що ховається за "тишою" в АТО

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі. Новорічні і Різдвяні свята вже минули, а так зване "новорічно-різдвяне перемир'я", яке почалося з 00:00 годин 23 грудня 2017-го року по всій лінії бойового зіткнення, по суті досі діє (23 січня взагалі не було зафіксовано жодного обстрілу, чого не траплялося мало не від початку війни). Погодьтесь: на рашистів це не схоже.

Звісно, російсько-окупаційні війська час від часу продовжують обстріли українських позицій, подекуди навіть з важких мінометів, але все одно – помітно менше, аніж зазвичай. Чому так відбувається, ми й спробуємо розібратися.

Вірити в те, що у викормлених Москвою терористів Донбасу раптом прокинулося почуття гуманізму не доводиться. Швидше за все, тут співпав цілий ряд факторів, як пов'язаних між собою, так і не пов'язаних.

По-перше, останніми днями на Донбасі тримається дуже холодна погода – температура повітря опускається подекуди і до 20 градусів нижче нуля. Воювати в таку негоду без зайвої необхідності не хоче ніхто, і терористи не виняток. А погода на Донбасі настільки паршива, що навіть спеціальний представник Державного департаменту США в справах України Курт Волкер передумав туди їхати.

До речі, візит Волкера в Україну також міг стати причиною відносного затишшя. Не виключено, що рашисти таким чином хочуть зафіксувати низьку кількість обстрілів, а часом і повну їх відсутність, щоб потім трясти цією статистикою на переговорах.

Також не варто відкидати фактор повернення членів Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ на свої бази, які вони залишили після підриву автомобіля і загибелі одного спостерігача в квітні 2017-го року. Більше того: з 21 по 25 січня на Донбасі з візитом перебував особисто перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Олександр Хуг. Логіка та ж сама, що й у випадку з Волкером.

Інший фактор, який або співпав у часі, або спеціально був так запланований, це – ротація бойовиків і російських кадрових військових. За повідомленнями української розвідки, терористи нещодавно провели ротацію і новоприбулі частини зараз зайняті переважно облаштуванням власних позицій.

Також не варто забувати, що продовжує діяти так звана "Операція "Анаконда": комплекс санкційних заходів від світової спільноти, спрямованих на послаблення ролі Росії у світі. Це і зниження світових цін на нафту, і низка економічних санкцій… Все це призводить по падіння російського ВВП і поступового проїдання золотовалютних запасів.

Зокрема, в грудні 2017-го року російське Міністерство фінансів офіційно оголосило, що Резервний фонд Російської Федерації (який на початок російської агресії проти України становив більше 87 млрд доларів) вичерпано і країна переходить до проїдання Фонду національного добробуту (на початок російської агресії проти України він становив більше 87 млрд доларів, а зараз лише 65 млрд доларів).

Не важко здогадатись, що за таких обставин Путіну може й хочеться загострити ситуацію на Донбасі, але разом з тим дуже колеться. Адже гроші в "тумбочці" тануть буквально на очах, а поповнити їх запаси елементарно нема звідки.

Звісно, запасу міцності Росії вистачить ще на кілька років, але лише за умови раціонального використання тих ресурсів, які залишились. Тому, коли є можливість не тратитись на "Л-ДНР" – Путін нею вимушено користується. Але не варто тішити себе зайвими ілюзіями, як тільки постане така необхідність – лінія розмежування знову спалахне з новою силою.

Тим більше, що Хуг з Волкером рано чи пізно полетять по домам, новоприбулі терористи облаштують свої позиції, а погода зміниться на краще.

Тому, як би кому не подобалось існуюче "затишшя", а треба змиритися з думкою про те, що незабаром відновиться "гаряча фаза" війни на Донбасі. І всім треба бути до цього готовими.