Завершення війни від Зеленського: Що не так з "небойовими" втратами в ООС

Від початку дії повного і всеосяжного режиму припинення вогню всі втрати українських бійців на Донбасі влада намагається подати як небойові

Завершення війни від Зеленського: Що не…
Фото: ЕРА

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі. Хто слідкує за щоденними звітами прес-центру штабу Операції Об'єднаних сил, не міг не помітити, як після урочистого проголошення режиму повного припинення вогню у цих самих звітах звична інформація почала подаватися інакше.

Наприклад, замість мін виробництва Російської Федерації (з фотографіями маркування, як раніше) сапери на Донбасі почали знаходити "невідомі вибухові пристрої", закладені не російськими військовими, як раніше, а невідомо ким – мабуть, "тою стороною".

Все це виглядало та звучало смішно, поки на цих "невідомих вибухових пристроях" не почали підриватися українські військовослужбовці і їх не почали записувати у небойові втрати.

Наприклад, згідно з щоденними звітами штабу ООС, 25 серпня бойових втрат зафіксовано не було, але в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Північ" під час пересування між взводними опорними пунктами, "внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої, отримали поранення двоє військовослужбовців Об'єднаних сил". На щастя, обидва вижили.

Аналогічна ситуація сталася і 13 серпня. Але вже з трагічним наслідком – один з наших захисників загинув. Якщо зрозумілою мовою - підірвавшись на російській міні. Скоріш за все.  Але речники штабу ООС описали ситуацію отак.

"Бойових втрат серед особового складу Об'єднаних сил немає. Водночас, 13 серпня у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Схід", підірвалися на невідомому вибуховому пристрої два військовослужбовця зі складу Об'єднаних сил. Один із них, на жаль, загинув, інший – отримав поранення", – йдеться у офіційному зведенні штабу.

Ще один аналогічний випадок мав місце 1 серпня, коли "травмувалися" двоє військовослужбовців зі складу Об'єднаних сил. Як завжди: "один воїн отримав осколкові поранення зачепивши ногою невідомий вибуховий пристрій, а другий захисник – травмував руку на одному з опорних пунктів".

Були й інші втрати, звісно, також небойові – звідки ж взятися бойовим під час режиму повного і всеосяжного припинення вогню? Таким чином, офіційно "внаслідок різкого погіршення стану здоров'я" Україна втратила: 28 липня – солдата Артура Бахнара, 29 липня – солдата Сергія Вергуна, 30 липня – старшого сержанта Володимира Перекрестова.

Але навіть до цієї статистики потрапляють не всі бійці, життя яких обірвалося на Донбасі. Зокрема, про старшого лейтенанта Володимира Рудика у звітах штабу ООС взагалі не згадується, однак він значиться у звіті своєї 14-ї бригади.

Читайте також: В ЗСУ лейтенант загинув через необережне поводження зі зброєю.

"За результатами попередньої службової перевірки воїн помер внаслідок необережного поводження зі зброєю", – йдеться у повідомленні.

У той же час, на сторінці ГО "Теребовлянська вежа" повідомляється, що Володимир Рудик загинув 21 серпня "внаслідок кульового поранення в Новоайдарському районі на Луганщині, захищаючи рідну землю від московської навали".

 

Там же можна знайти пост волонтерки Оксани Буреги, яка описує момент зустрічі тіла загиблого у рідному селі захисника.

"Я на власні очі бачила грубо заштопану велику дірку у правій скроні нашого друга. … Ще окремі деталі помітила, порівнюючи з попередніми подібними зустрічами (лише з тими, на яких була, хоча й дивилася відео багатьох інших): на автівці, якою привезли Володю, відсутня позначка "Вантаж 200"; відсутність інформації про те, коли виходити зустрічати; … військовослужбовці, які доставили тіло захисника, не мали права нічого розповідати, а зразу поїхали назад; військового салюту не було", – пише жінка.

В останню путь Володимира Рудика проводили 23 серпня, а вже наступного дня, виступаючи на головній трибуні держави, президент Володимир Зеленський вихвалявся, що під час режиму припинення вогню немає втрат.

"Сьогодні 29-ий день поспіль у мене й усієї нашої України ранок дійсно добрий – на Сході немає бойових втрат, українські міста та села не ховають своїх героїв, а мами не плачуть. Місцеві жителі на Донбасі чують не новину про перемир'я, а чують тишу", – заявив Зеленський під час промови на День Незалежності.

Крім цього Зеленський висловив сподівання, що війна на Донбасі закінчиться до кінця цього року.

"Я хочу вірити, що це станеться в цьому році. Дуже хочу вірити та вірю. Я не хотів би називати імен, але, порівнюючи нашу нинішню команду і минулу – так, як я цього хочу, ніхто і близько не хотів. Таких темпів і такого тиску – ніхто такого не робив", – заявив він.

І в принципі, нічого не заважає нашому головнокомандувачу відправити до Мінська Єрмака, Кравчука чи Фокіна, щоб ті підписали чарівний папірець про урочисте завершення війни на Донбасі, наприклад, з 1 січня 2021 року. І створювати альтернативну реальність вже довкола цього папірця.

Читайте також: Вихідні в ООС: Як бойовики ОРДЛО порушували режим припинення вогню на День Незалежності (КАРТА).

 А захисники тим часом, мабуть, продовжуватимуть підриватися на "невідомих вибухових пристроях" і вмирати, (а не гинути) від пострілу у скроню внаслідок "необережного поводження зі зброєю".

При тому, що навіть СММ ОБСЄ під час цього розпіареного режиму "тиші" фіксує по сотні обстрілів щодня. Головне – що українська сторона їх не фіксує.

Мабуть, мало кого хвилюватиме з чинної влади, що родичі українських бійців, загибелі яких отак спишуть на небойові втрати, не отримають відповідних пільг та почестей. Адже встановлення миру, як і режим тиші, можна просто оголосити.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"