Коли Україна отримає ракети стримування Путіна

Вчора Президент Петро Порошенко підписав Указ "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України".

Про це поспішили повідомити практично всі ЗМІ, і найчастіше це подавалося як реальне досягнення в оборонній політиці.

Спробуємо трохи розібратися, які саме положення прописані в цьому документі, до того ж це будуть, звісно, лише припущення, оскільки сам бюлетень є секретним.

Перш за все, варто сказати про сенс стратегічного бюлетеня - це документ, в якому визначається перспективний вигляд всього військового сектору держави і вказані шляхи його досягнення. При цьому, одним з головних завдань є - визначити, за якими напрямками необхідно розвивати оборонний сектор, щоб він був з одного боку ефективним і здатен протистояти виникаючим викликам і загрозам. А з іншого боку - щоб він був при цьому мінімально витратним для держави.

І такого роду документи в історії незалежної України вже приймалися - в 2004 році, напередодні чергового саміту НАТО. Тоді ним займався міністр оборони Євген Марчук. Той бюлетень передбачав проведення військової реформи в період з 2004 по 2015 роки. Його основою було скорочення структури Збройних Сил, зменшення чисельності особового складу та інші, узгоджені з НАТО, моменти.

До того ж досить показово, що українські збройні сили, в відповідності з військово-політичними поглядами тодішнього українського керівництва, повинні були бути заточені на протистояння з арміями і флотами двох сусідніх держав - Румунії і Туреччини, а протистояння з Росією та Білоруссю навіть не розглядалися, як неймовірні і неполіткоректні.

Однак фактично всі орієнтири, зазначені в цьому документі, були втрачені вже в 2005-2006 рр. Проблема розвитку нашої держави полягає в тому, що кожне нове військово-політичне керівництво України приносило своє бачення армії і шляхів її розвитку.

І вже в 2011 році було прийнято Стратегічний оборонний бюлетень на період до 2025 року, який формально діяв весь цей час.

Нинішній, за словами президента, більш радикальний, і перебудовує структуру силових органів та розписує всі кроки як тактичного, так і стратегічного плану на більш короткий термін, ніж попередній - до 2020 року, і в ньому, як бачимо, позначено головного ймовірного супротивника - Росію.

Основним посилом документу, судячи з офіційних релізів, є той факт, що Україна повинна до цього часу забезпечити повну сумісність своїх збройних сил з силами країн-членів НАТО, хоча про вступ до військово-політичного блоку на сьогоднішній день мова не йде.

Варто зазначити, що на сьогоднішній день питання про вступ до НАТО не є для України настільки актуальним, особливо після того, як високі чини цієї організації безпосередньо озвучили позицію Альянсу - загалом, Україна може подати заявку, але вони будуть не дуже цьому раді, так як бачать цей факт подразником для Росії. На превеликий жаль, логіка західних лідерів вкладається в ілюзорну картину рівноправного партнерства з цивілізованою Російською Федерацією, однак на сьогодні вже всім ясно, що Кремль виконує цілком конкретні завдання щодо утримання України, Білорусі та Казахстану в орбіті своєї зовнішньої політики. Тому, як підкреслюють наші генерали і політики в своїх інтерв'ю, зараз основним завданням є реформування оборонних структур за стандартами НАТО, з акцентом на власні сили (це стосується, перш за все, розробки нових сучасних зразків озброєння і перехід на забезпечення боєприпасами власного виробництва).

З вуст глави держави відомі лише деякі деталі нового бюлетеню - так, озвучено інформацію щодо створення професійно підготовленого кадрового потенціалу Збройних Сил України та інших складових сил оборони і переозброєння армії новими зразками зброї.

З великою часткою ймовірності документ передбачає створення потужної ППО (вже зараз ведуться розробки перспективних зразків з прицілом на майбутнє), що охоплює практично всю територію України, та розвиток штурмової і розвідувальної (у вигляді безпілотників, починаючи з взводного рівня до стратегічних) авіації. До речі, за іронією долі, маючи статус "космічної держави" Україна не має системи розвідувальних супутників. Чимале місце, ймовірно, також відведено створенню сил спеціальних операцій і створенню потужної бази для диверсійно-партизанської війни.

Окрім того, в бюлетені ймовірно прописано створення в довгостроковій перспективі зброї військово-політичного стримування - оперативно-тактичних ракетних комплексів з дальністю дії до 500 км, що дозволено для України Режимом контролю за ракетними технологіями (РКРТ) і Договором про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), зі здатністю знищити російську інфраструктуру та комунікації в прикордонних районах.

Наскільки всі ці припущення вірні, покаже час, як і те, наскільки довго буде цей бюлетень виконуватися - в залежності від того, чи вистачить політичної волі і фінансів.