ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Карта Іловайська: Кому вигідно повісити трагедію на Порошенка

Четверта річниця початку боїв за Іловайськ та трагедії знову пройде під акомпонамент звинувачень влади у відсутності покараних

Depo.Війна
9 серпня 2018 12:50
ФОТО: depo.ua

Іловайська трагедія знову стає приводом для критики влади. Військовий журналіст Юрій Бутусов вже не вперше за останні роки виклав у себе на "Фейсбуці" оригінали бойових наказів, за якими ще на початку серпня 40-й батальйон отримав наказ зайняти Іловайськ. Мовляв, раніше влада звинувачувала "добробати" в тому, що вони діяли окремо і самовільно. Чим здійняв чергову хвилю критики керівництва держави, яке "покриває" справжніх злочинців.

Рік тому Генпрокуратура опублікувала звіт за результатами розслідування Іловайського котла 2014-го, коли у боях з терористами та регулярними російськими військами загинули офіційно 366 українських воїнів. Якщо коротко, то за ним до трагедії призвело пряме вторгнення російських військ 23-24-го серпня. В районі Іловайська ворожі війська переважали українські в рази, а проведення військового параду на День незалежності жодним чином не вплинуло на рівень боєздатності сил АТО. Як і окремі помилки керівництва АТО у плануванні та проведенні військових операцій не були пов'язані з настанням тяжких наслідків - загибелі українських військових.

І, звісно ж, слідство опрацювало 12 розмов керівника АТО Віктора Муженка із заступником начальника ГШ ВС РФ Богдановським 26-28 серпня про вихід наших військ з котла, "зелений коридор", який російська сторона гарантувала, але не виконала обіцянку, ще й час затягувала. Історія, яка оповита звинуваченнями на адресу окремих військових командирів, бійців та добровольців у самовільному залишенні позицій, "дезертирстві", зраді, ультиматумах, здається, ніколи не завершиться якимось фіналом. І правда, яку так хочуть знати всі, у кожного буде власна.

Після трагедії велася мова, що "Азов" і "Донбас" штурмували Іловайськ з 9 серпня. Нардеп Ігор Мосійчук навіть розповідав, що 5 серпня наближений до Коломойського Геннадій Корбан провів нараду, на якій були присутні командири добровольчих батальйонів "Донбас", "Азов" і "Шахтарськ", а також командувач сектору "Б" генерал Руслан Хомчак, де дав наказ "добровольцям" наступати на Іловайськ. Підпис Хомчака стоїть на секретних наказах, що виклав Бутусов. Хомчак - людина Муженка. Але нібито добробатами командував Корбан, якому, за словами волонтера Романа Доніка, насправді був потрібен Зугрес. Волонтер також додає, що насправді звільнення Іловайська було "операцією МВС" з добробатами, ЗСУ у плануванні участі не брали.

"Секретки" Бутусова вже гуляють мережею з 2015-го року, коли він вперше їх викладав.

В останні роки командування справді робило акцент на тому, що через "бардак" і самовільні дії добровольців в Іловайську, в тому числі і їх ультиматум щодо виходу з Іловайська "або виходимо всі, або ми самі", виникали певні проблеми. Учасники тих боїв із числа добровольців навпаки казали, що після вторгення російських військ вони чекали наказу про вихід з Іловайська, коли кільце навколо населеного пункту ще не зімкнулося і можна було вийти протягом 24 і до 25 серпня. Але Муженко був на параді, рішень не приймалося, і бійці чекали на підкріплення.

26 і 27 серпня підмога в Іловайский котел надійшла, але в недостатній кількості. Резервні підрозділи 51-ї і 92-ї мехбригади, а також Правого сектора не змогли прорватися через позиції противника. Зокрема, під Старобешево була практично повністю знищена зведена рота тактичної групи 92-ї Чернігівської бригади. Добровольці намагалися вирватися 29-го серпня, але невдало. Далі був "зелений коридор"...

Що не влаштовує опонентів

Розслідування трагедії завершене, свідки опитані, докази зібрані. Звинуватили росіян, вже згаданого Богдановського та інших командирів. Український суд дав дозвіл на їх арешт. Але такі результати навряд чи когось влаштують - арештувати росіян з України якось не виходить, та й в нашій армії, як відомо, повно "непокараних зраднкиів". На думку того ж Бутусова і прихильників версії влади та слідства, винуватцями трагедії в тому числі є нинішній глава Генштабу Віктор Муженко, начальник штабу АТО на території Донецької та Луганської областей генерал Віктор Назаров. Мовляв, Муженко зрадив офіцерів, вів переговори з ворогом про маршрути виведення військ. Хоча мало хто вже пам'ятає слова самого Муженка про те, що коли росіяни зажадали вихід наших військ без зброї розглядався варіант прориву ще й іншими маршрутами. Подальше рішення про вихід приймалось колегіально, з керівництвом добровольчих батальйонів, командирами підрозділів. Був обраний варіант виходу за завчасно оговореними з росіянами маршрутами із виходом в районі Старобешево.

Також Муженку закидають бездіяльності під час святкування Дня незалежності, коли тривали бої і потрібно було швидко ухвалювати рішення. Ну і участь у розваленні української армії, працюючи у Генштабі ще в часи Януковича.

Варто згадати, що Назарова ще звинувачують у трагедії в Луганському аеропорту, коли бойовики збили ІЛ-76 внаслідок чого загинули 49 наших бійців.

Також на лаві підсудних багато хто хоче бачити генерала Петра Литвина, нинішнього посла України у Вірменії, який нібито втік зі своїми підлеглими з Амвросіївки 25-го серпня, дозволивши ворогу зімкнути кільце навколо Іловайська. Тоді Литвин був командуючим сектора "Д" і оголив фланг, куди швиденько зайшли російські війська. От тільки суд, мовляв, блокується владою.

Що тут дивного

З однієї сторони, гучна справа Іловайської трагедії справді повинна розглядатися в суді. І звинувачувати у ній виключно Росію, закриваючи очі на помилки командування, також неправильно. Саме в рамках судового розгляду необхідно визначити, наскільки критичними були помилки окремих людей з нашого командування та добробатів. Бо для опонентів влади склалася ідеальна ситуація, коли щороку можна витягати з архівів секретні накази, викладати їх у ЗМІ і звинувачувати військове командування та президента у покриванні справжніх винуватців трагедії. Дуже болючої, яку навряд чи колись забудуть. Такий собі інструмент у рейтинговій війні перед виборами. От тільки люди, які займаються такими речами, чомусь мовчать про участь у тих подіях того ж Геннадія Корбана, Семена Семенченка, інших "добробатівців" і їхні помилки.

Щоб всього цього не було, справа повинна піти у суд. От тільки чомусь здається, що за варіанту можливої провини когось із добровольців, наближених до людей олігарха Коломойського, той самий Бутусов та окремий пул ЗМІ почнуть роздмухувати "зраду", що "влада все скидає на добробати".

На жаль, Іловайська трагедія стала політичним інструментом, яким кожна із сторін може "вбивати" свого опонента. Для близьких до Коломойського активістів, журналістів, добровольців, трагедія стає дуже зручними способом обливати владу і особисто Петра Порошенка брудом. Мовляв, його люди покривають близького Муженка.

При цьому складається враження, що довести справу до фіналу ніхто не хоче. Можливо, через прізвища, які можуть опинитися на лавах підсудних. А може через те, що невинних у цій історії немає, а винуватців аж надто багато. І значно краще спробувати лишити все як є. Бо сам розгляд справи ризикує продемонструвати брудну білизну різних дуже впливових і амбітних кадрів.

Програють лише родичі загиблих та ті хлопці, які чотири роки тому клали там життя.

Більше новин про події в зоні АТО читайте на Depo.Війна