Ізраїльський психолог пояснив, про які 93% говорив психіатр Друзь

Про це заявив колишній психолог ізраїльської армії, директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр Альберт Фельдман, передає Depo.ua.

"Він не заявляв такого, він заявив трохи інше. Його неправильно інтерпретували. Друзь заявив, що 93% людей, які повернулися з зони АТО приховують свої психологічні проблеми. Не факт, що вони їх мають, просто вони не готові про них говорити. Це те, про що говорив Друзь. Він говорив, що "93% соромляться або заважають виявленню психологічних проблем". Може у них їх і немає, але вони не готові розмовляти про них з психологами і психіатрами", - сказав він.

За словами Фельдмана, світовий досвід психологічної адаптації тих, хто брав участь у бойових діях свідчить, що якщо людина стикалася з бойовою травмою, шоком війни, то у 95% випадках у людини постраждав психологічний фон.

"Але багато, хто сам з цим справляється. Резерви людського мозку до кінця не досліджені, і ніхто не знає як у кого психіка адаптується. Тому більшість людей, постраждалих від війни самі приходять в себе. Тут йдеться про інше, те до чого намагався закликати Друзь, на сьогодні в суспільстві існує стигма, яка перешкоджає виявленню і терапії таких проблем. Необережно висловлюючись він потрапив у неприємну ситуацію, тому що непрямо можна припустити, що всі поголовно хворі, тобто не хворі, а мають в собі ознаки посттраматичного синдрому. Не більше 20% за світовою оцінкою, мають ознакт ПТС, решта самі справляються без психологів і лікарів, їх адаптували суспільство і сім'я", - зазначив експерт.

"По-перше, ПТС не є психічною хворобою. Це нормативний розлад, який порівняно легко піддається терапії. Це люди, які потрапили у ситуацію без адаптації, і це стосується не лише військовослужбовців. По друге, з ними повинні працювати переважно психологи, реабілітологи, у крайньому випадку психотерапевти. Психами їх називати категорично не можна. Лише у 3-4% випадків потрібна допомога психіатрів. Вони можуть стежити за ситуацією і визначати, яка кількість пацієнтів може проявити себе людьми, у яких виявилася психічна патологія. Велика кількість людей потребують психологічної реабілітації і це не психіатрична проблема. По-третє вони потребують допомоги соціальних працівників, які зовсім не беруть участі у реабілітації воїнів АТО. Зрозуміло, що демобілізовані солдати не хочуть іти ні до яких психіатрів, бо бояться, що їм причеплять ярлик, бо в українському суспільстві дуже висока психіатрична стигма. Вони мають іти до психологів, соціальних працівників, вони повинні відсіювати 2-3% тих, хто дійсно небезпечний для суспільства, і вони повинні звертатися до психіатрів. Має бути система обліку демобілізованих воїнів, а її немає. Тому військові так обурюються і переживають", - появнив він.

Нагадаємо, що головний психіатр Міноборони, начальник кліники психіатрії ГВКЛ полковник Олег Друзь 19 вересня на "комітеті з питань охорони здоров'я" заявив, що "93% учасників АТО є потенційною загрозою для суспільства і потребують лікування".

Ця заява викликала бурну реакцію, зокрема у мережі атовці та волонтери стали активно висловили незгоду з його твердженням.

Міністр оборони Степан Полторак відсторонив Друзя від посади.