Ходаковський зрозумів, що має померти за Ахметова

Опальний колишній очільник "Ради безпеки ДНР" та ватажок банди "Восток" Олександр Ходаковський розродився черговим емоційним блогом, в якому поділився своїми занепадницькими настроями щодо "зливу ДНР" Володимиром Путіним та його кумом Віктором Медведчуком.

Загалом думка про "злив Новоросії" в середовищі терористів аж ніяк не нова і давно не оригінальна. Час від часу подібний "лямент" звучить з вуст тих чи інших представників "повсталого з колін" Донбасу - щоправда, переважно тоді, коли цього представника уже відсунули з опереткових посад квазі-республік. Найгучнішим рупором новоросійської зради залишається сумнозвісний Ігор Гіркін, який уже давно сидить в Росії, хаючи час від часу Володимира Володимировича нехорошими словами на втіху радикально-націоналістично-імперській частині "русского міра".

Долучення товариша Ходаковського до цієї когорти цілком природнє. Його стрімка кар'єра у молодій республіці, здається, добігає логічного кінця. Мало не щодня з того боку лінії зіткнення долітають повідомлення про чергові негаразди бравого сепаратиста: то світло під час прес-конференції вимкнуть, то обшук проведуть, то перевірку влаштують. І, враховуючи сумну долю інших польових командирів "Новоросії" (Мозговий, Бетмен, Дрьомов тощо), майбутнє Ходаковського виглядає не надто привабливим. От і заходиться він у криках про "зраду славних ідеалів Новоросії".

Зокрема, Ходаковському не сподобався новий "мирний план Путіна", озвучений майже тиждень тому кумом Путіна Медведчуком. Суть плану, нагадаємо, доволі проста – відмовитися від "Мінська", заснувати на окупованому Донбасі такий собі "перехідний уряд" з людей, що не заплямовані кров'ю, і вже цей уряд поступово має інкорпорувати окуповані території в склад України. Звісно, все нинішнє керівництво "ДНР/ЛНР" в "перехідному уряді" бути не може, а тому має залишити Донбас і оселитися десь на неозорих просторах Російської Федерації.

Зрозуміло, що Ходаковського такий перебіг подій задовільнити не може з однієї простої причини: в цій схемі він абсолютно зайвий. При чому якусь притомну альтернативу він запропонувати також не може. Раніше Ходаковський любив повторювати мантру про війну до переможного кінця, але зараз ця мантра звучить виключно як романтико-героїчна фантазія. То ж тепер фантазії Ходаковського більше збочено-сексуальні: "Сдается мне, в позу хотят поставить нас, а не Украину, от которой уже даже престали требовать изменений в Конституцию и федерализацию, входя в ее положение. А в наше положение кто войдет? Или в нас хотят войти в другом смысле?".

В підсумку він видає малозрозумілий рецепт вирішення проблеми: "Ребята, а может, ну их всех и айда всем скопом в Россию?". От тільки Ходаковський не може не розуміти, що він, на відміну від того ж Гіркіна, в Росії нікому особливо не потрібний (там своїх "героїв Новоросії" - хоч греблю гати), як не потрібний він зараз і на окупованому Донбасі. Причому не потрібний він геть нікому -  ані Захарченку, для якого Ходаковський - добре розкручений в медіа конкурент; ані російським кураторам, для яких він - слабокерований ненадійний елемент, якого зручніше позбутися; ані місцевій ваті, яка уже давно переймається переважно питаннями виживання. І найстрашніше для Ходаковського те, що не потрібен він і Рінату Ахметову, активи якого так вдало захищав "Восток" від усіх мародерських буремностей донбаського сепаратизму. Рінат Леонідович, звісно, все ще розраховує повернутися до своєї вотчини в тому чи іншому вигляді, але Ходаковський для нього - відпрацьований матеріал і має піти. І схоже на те, що витрачатися на подальше влаштування життя сепаратиста "хазяїн Донбасу" не особливо прагне. Інакше він давно б уже випровадив Ходаковського у почесну еміграцію кудись світ за очі - приміром, до Аргентини.

Тож діватися командиру "Востока" наразі нема куди, і найвірогидніше, що на нього чекає, – це куля або міна від "укропської ДРГ", вінок від Захарченка та пафосне вшанування пам'яті на "піонерських лінійках" в Донецьку.