"Хлібне перемир'я". Навіщо терористи "ЛНР" обстріляли Жовте (КАРТА)

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі. Минуло вже три дні так званого "хлібного перемир'я", але перемир'ям, як таким, досі навіть не пахне. Лише протягом останньої доби кількість ворожих обстрілів зменшилась у порівнянні з попередніми днями, але не більше того.

Що характерно, найбільш дисциплінованими у цьому сенсі є терористи Приазов'я, які майже повністю припинили обстріли. І це при тому, що Маріупольський напрямок завжди був найгарячішим.

З точністю до навпаки спостерігається картина на Луганщині. Бойовики "ЛНР" завжди пасли задніх у порівнянні з їх Маріупольськими і Донецькими "колегами", однак під час останнього перемир'я вирішили, вочевидь, скоротити відставання. Власне, ще за день до нього вони намагались відбити втрачені раніше позиції в районі Жолобка, однак отримали гідну відсіч, зазнали значних втрат, плюс майже ціла ворожа ДРГ потрапила у полон.

Зараз же основною ціллю терористів вже другу добу поспіль являється село Жовте, яке знаходиться у так званій "сірій зоні" на правому (південному) березі Сіверського Донця, але перебуває під вогневим контролем ЗСУ. Тут оборону традиційно тримають 24-та та 92-го ОМБр.

Що цікаво, що до позавчорашнього дня ця місцина за весь час проведення АТО обстрілювалась аж один раз (можливо були й інші випадки, але в хроніки вони не потрапили) – 19 січня 2015 року, коли загинув один мирний житель. А тут раптом ні з того, ні з сього другу добу поспіль бойовики закидають околиці села мінами калібру 82-мм. На щастя, без втрат з нашого боку.

При цьому наразі не дуже зрозумілою є причина такої активності саме тут, адже Жовте особливої стратегічної чи тактичної цінності для терористів не несе – одразу за селом, на півночі, біжить бурхлива річка Сіверський Донець, по якій, власне, і проходить лінія розмежування. Форсувати її у бойовиків немає жодної можливості, тому навіть якщо їм і вдасться встановити над Жовтим свій контроль – це їм практично нічого не дасть.

До речі, тим часом, користуючись нагодою, українські військовослужбовці тренувались у форсуванні водних перешкод в межах тактико-спеціального навчання. Тут варто зазначити, що у зоні АТО є дві водних перешкоди, які у разі наступу ЗСУ цілком ймовірно доведеться форсувати: Кальміус на Донеччині в районі Маріуполя і… той самий Сіверський Донець на Луганщині.

Окрім Жовтого на Луганщині протягом перших днів так званого "хлібного перемир'я" дісталося також Щастю (ті ж самі міномети 82-мм) і Кримському (сюди прилітали міни калібром 120-мм). А ось в районі Попасної, Новотошківського, Новоолександрівки і Новозванівки по позиціях українських воїнів вівся вогонь з автоматичних станкових гранатометів і крупнокаліберних кулеметів, а також "працював" ворожий снайпер. Але тут, як то кажуть, нічого нового – це традиційні "мішені" терористів.

Отож, як бачимо, бойовики навіть не думають дотримуватись перемир'я. Максимум, на який вони здатні – це імітація "режиму тиші" шляхом зменшення кількості обстрілів. Однак, навіть за це їм рано чи пізно доведеться відповідати.