Гнучка оборона: Навіщо ЗСУ взяли Південне під Горлівкою (КАРТА)

Одразу дві радісні новини прийшли для українців. На промці було вбито командира терористів з "Пятнашки" Олега Мамієва. А бійці 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені короля Данила звільнили українське селище Південне під Горлівкою, наблизившись ще більше до околиць міста.

Операція із взяття під контроль Південного почалася 8-го травня. Станом на 17-те число у 24-ї бригади в бояв був поранений один воїн. Бойовики ж втратили 15 людей убитими.

Що за селище і навіщо воно потрібне

Південне під Горлівкою (до 2016-го року Ленінське) за переписом населення 2001-го року налічувало 1951 особу. Більшість 95,54% вказали російську рідною мовою. Українську - 4,31%.

Після початку війни селище було на лінії вогню і піддавалося обстрілам. Там загинув старшина 54-го батальйону Юрій Гринчук.

До останнього часу Південне було поділене на три частини. Кілька вулиць, які прилягають до шахти "Південної", контролюються українською армією. За териконом йшла "сіра зона", а вже ближче до Горлівки і шахти ім.Гагаріна були позиції бойовиків.

З квітня терористи вирішили змінити становище і почали заходити в Південне, прибували підкріплення.

Селище могло стати для них плацдармом для ударів по контрольованому ЗСУ Залізному.

Враховуючи загрозу командування прийняло рішення закріпитися в Південному. Це супроводжувалося зачисткою Чигарів, про які інформація у ЗМІ потрапила раніше.

Втім, якщо подивитися стратегічно, то ЗСУ необхідно просуватися далі і тримати під контролем терикон - панівну висоту, з якої терористи зараз бачать наші позиції та можуть вести вогонь, включно зі снайперським.

За словами бійців, терористи здійснюють постійні спроби локальних штурмових дій щодо витіснення підрозділів ЗСУ із зазначеного населеного пункту. Але його тримають.

Операція дуже схожа на проведену у листопаді 2017-го бійцями 54-ї бригади та 24-м батальйоном "Айдар" на півночі від Горлівки. Тоді наші воїни взяли під контроль Гладосово і Травневе і зазнавали постійних обстрілів із Гольмівського. Завдяки цьому бойовики в Доломітному опинилися затиснутими між нашими бійцями в Новолуганському та Травневому, хоча і розташоване на висоті.

Якщо подивитися на характер цих операцій, то можна стверджувати, що ЗСУ, з одного боку, відкидають ворога подалі від своїх передових позицій. З іншого - поступово виходять на околиці Горлівки, закріплюючись. Не дивно, якщо операції в сірій зоні під цим окупованим містом стануть ключовими в найближчий час. Також було б бажано вибити ворога із Широкої балки та Озерянівки, південніше.

Тоді б Горлівка фактично опинилася в лещатах наших військ.