Гаряча фаза війни: До чого призведе активність бойовиків по всій лінії фронту (КАРТА)

Depo.ua продовжує відстежувати події у зоні проведення антитерористичної операції та навколо неї. З кожним днем так званий "режим тиші", який було оголошено кілька тижнів тому, все більше й більше стає схожим на повноцінну війну.

Кількість обстрілів останніми днями виросла в рази, плюс у хід активно пішла "смертельна зброя" терористів у вигляді "Градів", танків, БМП, ствольної артилерії та мінометів найбільших калібрів. А подекуди навіть доходить до відкритих збройних сутичок українських захисників з російськими бойовиками.

І, що найцікавіше, все це відбувається на фоні постійних заяв про те, що ось-ось на Донбас приїдуть озброєні миротворці ООН і закриють російсько-український кордон.

Зокрема, із 152-мм і 122-мм артилерії, 120-мм та 82-мм мінометів, БМП, гранатометів та великокаліберних кулеметів обстрілювали українські позиції на Світлодарській дузі, а також в районі Авдіївки, Донецька і Приазов'я.

Навіть на Докучаєвському напрямку, де взагалі останніми роками було відносно тихо, бойовики засипають позиції ЗСУ мінами калібру 120-мм. Особливо дістається захисникам Новотроїцького.

Сильному обстрілу піддались також об'єкти стратегічної інфраструктури: Донецька фільтрувальна станція і насосна станція першого підйому Південнодонбаського водопроводу.

Але особливо гаряче було все ж на Світлодарській дузі і у Приазов'ї, де бойовики, крім всього іншого, застосували "Гради".

Зокрема, з РСЗВ "Град" було обстріляне Новололуганське, де руйнувань зазнали житлові будинки і частково було порушено електро- і газопостачання. А внаслідок обстрілів в Луганському зазнали руйнації приватний житловий будинок і гараж, а селища Травневе і Гладосове через обстріли залишились без електрики у зв'язку з пошкодженням лінії електропостачання.

Що стосується Маріупольського напрямку, то там захисники Широкиного розповідають, що помітили ДРГ з п'ятьох бойовиків і одразу ж дали гідну відсіч терористам.

Також ворожу ДРГ було розбито в районі Водяного. За повідомленнями у соцмережах, у терористів п'ятеро вбитих, плюс багато поранених .

В районе Водяного разгромили ДРГ русских, 5 200х. Группу прикрытия тоже изрядно потрепали. Сейчас орки жаждут реванша, идёт обстрел.

— Ed (@JonnyUkr) 24 квітня 2018 р.

До Водяного "ДНР"івці взагалі останнім часом небайдужі. Обстріли цього населеного пункту відбуваються з незавидною регулярністю і особливою жорстокістю по відношенні до мирного населення.

Чому така увага прикута саме до цього населеного пункту? Мабуть тому, що біля Водяного ЗСУ ще раніше майже впритул підійшли до досить крупного, за місцевими мірками, населеного пункту Пікузи (до декомунізації це село мало назву Комінтернове), а також до кургану "Дєрзкій", який є панівною висотою у цьому районі і з якого ці самі Пікузи – як на долоні.

Минулого року були спроби ЗСУ взяти цю висоту, однак лише через прикрий збіг обставин (під час бою вийшов з ладу наш танк, тоді як на виручку бойовикам прийшов танк "ДНР") успіхом вони не увінчались. Під час болотного сезону "осінь-весна" активні дії у приазовському степу призупинились, а зараз, з підсиханням ґрунту, очевидно бойовики бояться поновлення наших спроб захопити "Дєрзкій".

Також не варто забувати, що недалеко знаходиться Маріуполь. А чим більше паніки вдасться терористам "ДНР" нагнати на найбільше місто підконтрольної Києву частини Донецької області, тим краще для них – така вже природа тероризму.

Не виключено, що всі ці обстріли бойовиків – це своєрідне залякування Збройних сил України, щоб ті більше думали про захист власних редутів, а не про можливий наступ. Адже протягом останніх років сили АТО цілком успішно використовують тактику так званого "повзучого наступу", метр за метром відвойовуючи у терористів "ДНР" українську землю. Достатньо пригадати, що ще влітку 2016-го Водяне не в повному обсязі контролювалося українською армією, а зараз Водяне – вже другий ешелон нашої оборони.

В цілому ж бачимо, що ситуація поступово нагнітається по усіх ключових напрямках лінії фронту. Виняток становить, хіба що Луганщина, де відносно тихо. Хоча й там фіксуються обстріли Станиці Луганської.

Зрозуміло, що подібне загострення просто так саме по собі не стихне і завершиться чимось в тій чи іншій мірі доленосним. Або черговим "перемир'ям", оголошеним у Мінську, або проривом лінії оборони і наступом однієї зі сторін. І тут варто розуміти, що українська армія наразі не така вразлива, як у 2014-му чи 2015-му роках, тому другого Дебальцевого вже не буде.

Мало того, що наша армія зараз на 100% контрактна, так ще й в порядку ротації за останні роки отримала такий досвід бойових дій, що будь-кому мало не здасться. Тому нам усім варто потихеньку готуватись до самого радикального розвитку подій – аж до наступу ЗСУ по всій лінії фронту. Рано чи пізно такий наступ відбудеться – якщо й не цього разу, то одного з наступних.