Чи допоможе авіація нищити окупантів на Донбасі

Україна уже давно не використовує бойову авіацію у гібридній війні на Донбасі. Цьому заважають як Мінські угоди, так і системи російської ППО. Проте наші льотчики активно готуються до ймовірної нової ескалації

Чи допоможе авіація нищити окупантів на…

Після розпаду Радянського Союзу Україні дісталось потужне авіаційне угрупування, яке окрім тактичної авіації мало в складі і стратегічну: 19 бомбардувальників Ту-160, 25 Ту-95 і 115 Ту-22М. Однак за «пострадянські» роки цей потенціал було втрачено. Перш за все цьому посприяли наші західні партнери, які спочатку позбавили ВВС ударного наступального компоненту, а потім і взагалі стали говорити про масштабне скорочення авіапарку. Так як нібито територіальна цілісність країни була гарантована Будапештським меморандумом, а країна нібито йшла в НАТО, то масово позбувалися від «радянської спадщини». Доклали руку до розвалу і відверто антиукраїнські сили в керівництві країни. Тому коли почалося протистояння в Криму, а потім і на Донбасі, в складі ВПС і ППО України значилося всього 16 фронтових бомбардувальників Су-24М, 43 штурмовики Су-25, 60 Су-27, 96 МіГ-29, досить багато транспортних літаків і декілька десятків вертольотів Мі-8 і Мі-24 армійської авіації. Була і морська авіація - вертольоти Ка-27/29, Мі-14, літаки Бе-12.

Чи допоможе авіація нищити окупантів на Донбасі - фото 1

Мі-24 армійської авіаціїї над Донбасом

При цьому справність техніки перебувала в межах 30% спискового складу, був великий некомплект і особового складу.

Зазнали втрат військові авіатори України і в ході подій лютого-березня 2014 року в Криму. В першу чергу це стосується 204-ї бригади тактичної авіації імені А.І. Покришкіна, яка базувалася в Бельбеку під Севастополем. Увечері 27 лютого частина була блокована, а на наступний день захоплена озброєними людьми без розпізнавальних знаків. Особовому складу було перекрито доступ до місць стоянок авіатехніки. Основні події розгорнулися 4 березня, коли командир бригади полковник Юлій Мамчур з великою групою підлеглих вирішив прорватися на стоянку літаків. Кадри, які обійшли більшість світових інформаційних агентств, стали символом недовгого українського опору в Криму - військові без зброї, з прапором частини, під спів національного гімну йдуть на озброєних людей, які стріляють їм під ноги і в повітря. В результаті були проведені переговори, і кілька техніків були допущені до техніки. Результат огляду був вельми сумним - за кілька днів літаки (а в частині налічувалося 45 МіГ-29 і 4 L-39, щоправда, літати могли лише кілька машин) були приведені в непридатність - були прострелені колеса, а повітрозабірники закидані щебенем.

В результаті до 22 березня бригада була взята під контроль, а сам Мамчур потрапив в полон (звільнений через 4 дні). В ході передислокації до Миколаєва, на нове місце служби, разом з командиром прибуло лише близько 200 чоловік особового складу.

Пізніше, після довгих переговорів за посередництва білоруської сторони, до початку червня російська сторона дозволила вивезти 37 МіГ-29 і МіГ-29УБ і один L-39M1. При цьому на більшості літаків було знятя ряд блоків і агрегатів. Вивезти значну частину наземного обладнання не вдалося.

Першими в кінці квітня 2014 року в зону майбутніх бойових дій стали навідуватись винищувачі Су-27 і МіГ-29, проте це були чисто «психологічні» вильоти над дорогами і населеними пунктами. Крім того, для масового перекидання частин з західного кордону широко залучалися транспортні Іл-76, а розвідувальні Ан-30 почали обліт Донбасу. Участь авіації була не масовою, так як більшу частину винищувачів перекинули на кримський, чернігівський і харківський напрямки, чекаючи повномасштабної війни з «північним сусідом».

З розвитком же бойових дій, після приходу бойовиків Стрєлкова - Гіркіна в Слов'янськ, протистояння набуло форми збройної боротьби, тому дії армійців досить активно стала підтримувати авіація. З епізодів весни 2014 року варто відзначити події навколо Луганського прикордонного загону, відбиття атаки на Донецький аеропорт.

Чи допоможе авіація нищити окупантів на Донбасі - фото 2

Відпрацювання євакуації пораненого. Полігон «Широкий Лан», осінь 2015 року

При цьому штурмовики Су-25 базувалися в аеропорту Дніпропетровська і на аеродромі Чугуєва, бомбардувальники Су-24 - на аеродромі Миргорода, вертольоти Мі-8 і Мі-24 - на польових майданчиках.

Тенденцією початкового етапу було рішення використовувати авіацію як вирішальний аргумент. Це на той момент було надзвичайно вірним рішенням - у бойовиків засобів ППО не було. Однак інша сторона в особі РФ теж бачила цю небезпеку, і насамперед надала терористам ПЗРК (дуже часто разом з розрахунками). До того ж відряджені «військові фахівці», найчастіше мали досвід бойових дій, та дуже швидко змогли нанести армійської авіації серйозних втрат.

Згідно з наявною інформацією, в ході боїв проти української авіації були застосовані як досить застарілі ПЗРК «Стріла-2», «Стріла-2М» і «Стріла-3», так і відносно нові «Голка» і «Голка-1».

Не до кінця зрозуміла ситуація з застосуванням на Донбасі новітнього ПЗРК російського виробництва «Верба». Відразу після збиття 6 червня 2014 року над Слов'янськом літака -розвідника Ан-30Б, численні українські експерти прямо заявляли, що на місці падіння літака були знайдені залишки бойової частини ракети. Однак згодом інформацію, як то кажуть, «зам'яли», може навіть в обмін на аналогічні кроки російської сторони. Таких «договірняків» в ході війни, на жаль, було чимало.

Однак одними ПЗРК справа не обмежилася, і незабаром на озброєнні у незаконних збройних формувань з'явилися мобільні ЗРК «Стріла-10» (з початку липня 2014 року), «Оса» (в тому числі і досить сучасні «Оса-АКМ»), і навіть далекобійні «Бук». Відповідно, стали зростати і втрати української авіації.

Чи допоможе авіація нищити окупантів на Донбасі - фото 3

Залишки збитого під Луганськом Іл-76

Природно, що посилення ППО відбувалося не від «хорошого життя» - авіація наносила бойовикам досить відчутних втрат. Тим паче, що в цілому район бойових дій досить невеликий, і тому навіть «тилові» об'єкти, як то склади зброї або розташування особового складу, знаходилися в зоні досяжності тих же Су-25. Якісь цифри, як то кількість бойових вильотів та кількість уражених цілей, на сьогоднішній день широкому загалу не доступні (хоча впевнений, що є якісь узагальнюючі документи «для службового користування»), тому доводиться користуватися такими вкрай ненадійними джерелами, як щоденні звіти штабу АТО. Ось характерний приклад за 12 липня, в якому досить докладно описані вильоти штурмовиків Су-25: «Перший авіаудар авіації було завдано по опорному пункту терористів в районі населеного пункту Лисичанськ. В результаті уражено скупчення бойовиків, а також озброєння і техніка.

Другий прицільний авіаудар було нанесено по базі бойовиків в районі населеного пункту Гольмівський Горлівського району. Там приміщення спеціалізованої школи терористи обладнали під свої казарми. Авіацією було знищено до 30 терористів, 2 установки РСЗВ БМ-21 «Град», 2 одиниці ЗУ-23-2 та близько 6 одиниць броньованої бойової техніки.

Третій авіаудар нанесено в районі скупчення бойовиків поблизу населеного пункту Ровеньки. Льотчики знищили близько 10 бойовиків, знищено реактивну систему залпового вогню БМ-21 «Град» і виведено з ладу кілька одиниць броньованої техніки.

Четвертий авіаудар було здійснено по базі бойовиків в районі населеного пункту Торез. Дані по знищеній техніці і живій силі бойовиків уточнюються.

П'ятий авіаудар літаки Повітряних Збройних сил України завдали в районі кургану Савур-Могила, що недалеко від Донецька. Авіацією уражено опорний пункт, де були зосереджені терористи, бойова броньована техніка і склади з боєприпасами та зброєю. Дані уточнюються.

Чи допоможе авіація нищити окупантів на Донбасі - фото 4

Польовий майданчик в зоні проведення АТО, літо 2014 року

Також протягом дня проведено повітряну розвідку і виконано 7 вильотів літаків на прикриття угруповувань військ (сил АТО). Всього протягом доби авіацією Повітряних Сил Збройних Сил України виконано 16 вильотів літаків».

Особливе полювання розгорнули бойовики за транспортними машинами, які літали над зоною бойових дій без прикриття, майже виключно вночі, так як вважалося, що це забезпечує достатній рівень безпеки. Однак все спростували події 14 червня 2014 року, коли під час побудови передпосадочного маневру в аеропорту Луганська був збитий військово-транспортний Іл-76МД (загинуло 49 осіб). У цьому випадку було визнано застосування ПЗРК, а ось збитий через місяць Ан-26 в районі кордону був явно вражений більш висотним озброєнням.

Льотчики штурмової авіації, які виконували вильоти в тому районі, відзначали також принаймні один випадок, коли Су-25 був збитий ракетою "повітря - повітря" з борту чергуючих "за стрічкою" російських МіГ-29.

Взагалі в середині літа 2014 року українське командування пустило в бій буквально все, що могло літати - так, наприклад, були відзначені вильоти винищувачів МіГ-29, які мало пристосовані для ударів по наземних цілях.

Врешті решт, після серйозних втрат від застосування авіації на лінії зіткнення відмовилися. Після вересня 2014 в прифронтовій зоні задіяні виключно вертольоти, і ті лише для евакуації поранених.

Цей вимушений захід ніяким чином не вплинув на ударні можливості українського угруповування в зоні АТО - вже до «Мінську-1» в район було підтягнуто достатню кількість далекобійної артилерії (в тому числі і реактивної), яка чисто теоретично можна «дістати» до будь-якої точки на окупованих територіях (природно, що перевірити цей постулат до сьогодні неможливо - на фронті зберігається крихке перемир'я).

Чи допоможе авіація нищити окупантів на Донбасі - фото 5

Бомбардувальники Су-24 зіграли важливу роль в ході боїв, нанося удари за лінією фронту с висоти

Всього за підрахунками автора втрати українських ВПС в ході бойових дій на Донбасі становлять 12 вертольотів (7 Мі-8, 5 Мі-24) і 13 літаків (7 Су-25, 2 МіГ-29, 1 Су-24МР, 1 Ан-26 , 1 Ан-30Б, 1 Іл-76МД). При цьому кількість техніки, яка не підлягає відновленню, ймовірно на порядок більше.

Після підписання Мінських угод країною були зроблені безпрецедентні кроки щодо поповнення втрат матчастини і підготовки екіпажів. Однак ця тема є військовим секретом, і про відроджені з небуття «борти» громадськість дізнається, як правило, тільки після фотографій споттерів на якомусь з аеродромів або рідкісних повідомлень ЗМІ.

Саме тому конкретні цифри привести вкрай важко, і всі цифри виключно оціночні. Так, судячи з фото і відео, станом на осінь 2015 року відновлено як мінімум 6-7 штурмовиків Су-25 (причому активно ведуться роботи по включенню до складу бортового озброєння керованих ракет Х-25 і Х-29), п'ять перехоплювачів Су-27 (за деякими даними, на початок 2016 року в лавах знаходиться 36 машин - повноцінна бригада). Є також серйозні зрушення щодо введення в лад бомбардувальників Су-24 і винищувачів МіГ-29.

Досить багато уваги приділяється відновленню аеродромної мережі - так, якщо на березень 2014 року в країні функціонувало 25% від аеродромів радянських часів, то на січень 2016 року ця цифра зросла до 50%.

Формуються в ВПС і нові частини, проводиться реорганізація старих. Так, в Полтаві розпочалося формування 18-ї бригади армійської авіації (на озброєнні Мі-24 і Мі-8, в тому числі і досить сучасні Мі-8МСБ-В), серйозних штатних змін зазнала 7-ма бригада, озброєна Су-24 (за деякими даними до її складу включили і винищувальну ескадрилью).

Чи допоможе авіація нищити окупантів на Донбасі - фото 6

Винищувачі-перехоплювачі Су-27 на сьогодні складають основу ППО України 

Найбільш масштабно поповнюється парк транспортної авіації, що в принципі очікувано - саме по машинам Антонова в Україні є повний виробничий цикл. Є замовлення на нову авіатехніку на 2016 рік і в держоборонзамовлення.

Що стосується відновлення повномасштабних бойових дій на Донбасі, то тут перспективи застосування авіації вкрай неясні. У разі зіткнення безпосередньо з російськими ВПС, питання лише в тому, як швидко українська авіація буде знищена і чи встигне нанести серйозної шкоди ворогові. Що стосується бойовиків, то з одного боку РФ передала бойовикам досить велику кількість засобів ППО, і за цей час, судячи з усього, вдалося підготувати розрахунки для них. Практично на всіх навчаннях фігурують ПЗРК. Це створює серйозну небезпеку.

З іншого боку, для потреб ВПС ударними темпами закуповуються засоби радіоелектронної боротьби, які при грамотному використанні можуть серйозно ускладнити роботу ППО, є серйозні підстави думати про наявність досить великої кількості керованої зброї великої дальності, яка може дозволити для знищення точкових цілей не заходити в зону дії військової ППО.

Якусь реальну допомогу надали західні союзники, в тому числі і США - не так давно ЗМІ були продемонстровані гермошоломи, проте величезний С-17 явно привіз не тільки їх. Так що можна сміливо стверджувати, що нас попереду чекає ще чимало приємних сюрпризів.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme