Життя з убивцею: Як вплине заява Байдена на стосунки Росії та США

Прогнозоване і неминуче погіршення стосунків між Москвою та Вашингтоном, зумовлене доповіддю американської розвідки про втручання Кремля у вибори в США – та підготовкою антиросійських санкцій, учора, як відомо, отримало нову й масштабну причину.

Президент Байден в ефірі телеканалу ABC заявив, що вважає російського президента Володимира Путіна вбивцею. Цю просту і, загалом, очевидну думку процитували практично всі світові ЗМІ. Заява негайно стала предметом жвавого обговорення в соцмережах, драйвером падіння рубля та приводом для істерики в російському політикумі.

При тому якщо в західних ЗМІ головна увага була приділена ймовірним антиросійським санкціям, до яких заяву Байдена сприйняли як своєрідний пролог, то в Росії як політики, так і журналісти зосередились саме на оціночному судженні американського президента.

Якщо абстрагуватися від заяв про "божевілля" (депутат Держдуми Чілінгаров), "маразм" (віце-спікер Радфеду Турчак) та інші відверто істеричні реакції російського істеблішменту, найбільш повно реакцію Москви на цю заяву, напевно, сформулював голова Держдуми Вячеслав Володін. "Байден своєю заявою образив громадян нашої країни, - заявив він, - Путін - наш президент, нападки на нього - це нападки на нашу країну". Себто в Кремлі продовжили звичну лінію ототожнення купки людей, які захопили і незаконно утримують владу в країні, з усіма її громадянами.

Характерно, що всі спікери стосовно цієї теми використали слово "образа" – уникаючи не тільки поняття "вбивця", так і навіть терміну "звинувачення", які за нормальних обставин мали би прозвучати. Вочевидь, піар-спеціалісти Кремля вирішили, що світле ім'я Володимира Володимировича не повинно стояти біля таких прикрих слів. А слова Байдена були саме "образою" – себто чимось, сказаним в гніві, а не висловленням зваженої думки.

В цій ситуації різким дисонансом прозвучала заява офіційної представниці російського МЗС Марії Захарової. Яка, зазвичай ведучи перед в сеансах "колективної ненависті", цього разу висловилася надзвичайно стримано. "Для нас головне - визначити, якими можуть бути шляхи виправлення російсько-американських зв'язків, що перебувають у важкому стані, і є заведеними Вашингтоном в останні роки по суті справи в глухий кут", - заявила вона, зазначивши, що в зв'язку з цим на консультації до Москви повернувся посол Росії у США Анатолій Антонов. Мета відкликання посла, за версією Захарової – "проаналізувати, що робити і куди рухатися в контексті відносин з США", а не вимагати вибачень з боку Байдена, як то можна би було подумати, оцінюючи реакцію російських політиків. Цілком стримано прореагував і особистий прес-секретар Путіна Пєсков, який назвав заяву "поганим висловлюванням" президента США, який "не хоче налагоджувати стосунки" - та й по всьому. 

І ця реакція російського МЗС демонструє нам один простий момент. Байден відверто сказав про те, що і без нього всі давно знали.

Більше того, Путіна на Заході назвали вбивцею не вперше. Наприклад, 21 січня 2016 року Високий суд Лондона у своєму вироку у справі про вбивство колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка вже констатував, що вбили його депутат Держдуми Андрій Луговий і підприємець Дмитро Ковтун, з відома, і, "ймовірно", за особистим наказом Володимира Путіна.

І після подібного судового вироку особиста думка (а відповідь на будь-яке питання, що починається словами "як ви думаєте", є саме оціночним судженням)  хай і висловлена в бесіді з журналістом, не є чимось радикально новим.

Звичайно, російська пропаганда буде вимушена вельми ретельно відпрацювати цю тему в Росії, переконавши тамтешню телеаудиторію в тому, що "Байден збожеволів", чи "це нова атака на Росію за успішну політику", чи все це разом – і з різноманітними додатками.

Але якоїсь системної відповіді на цю фразу очікувати не варто. Причин цьому – безліч. Починаючи від неготовності Росії до нових масштабних військових авантюр і нездатності Кремля накапостити Білому дому в економічному плані. І закінчуючи тим фактом, що публічний коментар, який шокував оточення Путіна, його самого, ймовірно, радше потішив.

І Байден, який назвав Путін вбивцею, а потім спокійно продовжив говорити про наявність спільних інтересів з Росією – зокрема, у вигляді підписаного договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь – це чудово розуміє.