Коли в Уряді зрозуміють, що літнє "пекло" страшніше зимового

Зростання "хвиль спеки" - це реальність, якої не уникнути, і до якої слід адаптуватись. В іншому разі запрацює природній відбір, "вимітаючи" в небуття тих, хто пристосуватись не зміг. А розмови про погоду із нудного бонтону цього літа знову перетворились на питання, пов'язані для когось - із працездатністю та настроєм, а для когось - із життям і смертю.

І хоча в Україні кількість смертей, непрямо пов'язаних з високою температурою повітря, не відстежується, але статистика по інших країнах показує однозначний зв'язок між підвищенням температури і рівнем смертності. Зокрема, спека цього літа на 7% підвищила смертність в Італії, схожий показник зафіксовано у Франції. Особливо страждають мешканці великих міст, де велика і температурно інертна маса бетону та асфальту не дає повітрю вистигнути навіть вночі. І це, помітимо, країни, недалекі від моря, з відносно невеликим перепадом температур.

Близькому Сходу та частині Азії цього року прийшлось набагато гірше. Приміром, ще в червні за чотири дуже спекотні дні в місті Карачі, яке вважається фінансовою столицею Пакистану, загинули більше 780 осіб. Звичайно, там все було пов'язано ще й з Рамазаном, коли більшість мусульман не їдять і не п'ють у світлий час доби, але цифри все рівно вражають. Особливо якщо врахувати, що тільки одна тижнева "хвиля спеки" цього року забрала в Індії та Пакистані більше 2300 життів.

Рядочки всохлих тіл поки що не прикрашають вулиці українських міст. Але смертність від високих температур, вочевидь, зростає і у нас. Найбільш вразливими є люди з серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, нервовими розладами. Хоча, за великим рахунком, навіть спалахи лептоспірозу після купання в заражених водоймах можна розглядати як непрямий наслідок спеки - будь хоч трохи холодніше, чимало людей купатися в брудну стоячу воду не полізли б.

Зростання частоти літніх "хвиль спеки" більшість вчених пов'язує із глобальним потеплінням. Є, щоправда, й такі, що говорять про циклічні зміни клімату. Але з тим, що непотребство, яке коїться на вулиці цього літа, буде траплятись дедалі частіше, згодні практично всі. Щодо прогнозів - то вважається, що кількість "хвиль спеки" від 2014 до 2020 року подвоїться. У тому ж 2020 році в Сполучених Штатах, за прогнозами, від спеки та пов'язаних з підвищенням температури хвороб гинутимуть до 100 тисяч осіб щорічно.

Порад, як переносити спекотну погоду, лікарі дали достатньо - і про "багато водички та іншого безалкогольного", і про "світлий одяг", і про головні убори та зменшення фізичної активності. Все це добре - але недостатньо. Бо ніяка шапочка на голові не врятує сердечника від трьох тижнів спеки в квартирі без кондиціонера, з якої він не може вийти. І ніякі поради "дотримуватись обережності" не поможуть слабкому здоров'ям водієві авто без кондиціонера в дорожньому заторі при +36.

До нової "спекотної реальності", вочевидь, слід готувати інфраструктуру - в першу чергу міську. Бо одночасне включення сотень тисяч кондиціонерів, які з "предмету розкоші" стають життєвою необхідністю - це виклик стареньким електромережам, з яким вони далеко не завжди здатні впоратись. Ще одним способом полегшити спеку в житлових кварталах могло б стати проектування та будівництво вулиць з врахуванням переважаючих вітрів, яке б дозволило хоч трохи "провітрювати" урбаністичний простір.

Цікаві можливості дають відносно здешевілі зараз сонячні батареї. Встановлення їх дотепер було для більшості українців дорогим вибриком. Хоча б тому, що тоді, коли найбільше була потрібна електрика - в грудні-березні, немає ні сонця, ні користі від сонячних батарей. Але для підтримки електромережі в період пікового літнього навантаження сонячні батареї надаються ідеально - при тому допомагаючи зекономити немалу суму на електриці. На додачу до всього стіни та дахи, затінені сонячними батареями, банально слабше нагріваються.

Ще одним способом поліпшити ситуацію могла би стати зміна організації праці - з денного часу на нічний. З точки зору енергетики, світлодіодні лампочки - набагато дешевше, ніж кондиціонери. Це для промислових підприємств, де фізична присутність працівників - обов'язкова. Натомість немалий відсоток "офісного планктону" можна без шкоди для справи перевести на режим "домашньої" або "віддаленої" роботи. В перспективі, якщо температура продовжуватиме рости, економічно цікавими стануть будівлі, значна частина яких розміщена під землею (на кшталт "печерних квартир", популярних в південних країнах) та інші радикальні кроки.

Хоча, звичайно, і набагато менш глобальні заходи, спрямовані на адаптацію сучасної міської інфраструктури до зміни літніх температур мали б свій ефект. Затінення людних місць, розміщення фонтанчиків з питною водою, фонтани - все це здається дорогим вибриком. Але якщо порівняти вартість подібних нескладних штук із вартістю лікування людей після теплового удару та втратами від млявої роботи "варених" працівників - може виявитись, що все це зовсім і не дорого. Не кажучи вже про існування такої чужої для міської влади та містобудівельників категорії, як гуманізм.

В будь-якому разі, спека, яка прийшла до нас - прийшла надовго. Екстремально високі температури стали кліматичною реальністю, з якою треба навчитись жити. І не забувати, що види, які не можуть пристосуватись до змін довколишнього середовища, неминуче вимирають.

Замінивши свої біологічні здібності до виживання технологічним прогресом, який в результаті і став причиною глобального потепління, людина тепер вимушена використати свій розум і свою технологію для порятунку.