За чим прилетів "яструб": Чи досягнув Болтон своїх цілей в Україні

Раптовий візит радника з питань національної безпеки США Джона Болтона до України триває з дивовижною інтенсивністю – посадовець проводить замалим не по зустрічі кожні дві години.

Втім, попри шалену активність і готовність Болтона спілкуватися із пресою, довкола візиту все одно залишається чимало питань.

Зокрема, фактично офіційною причиною візиту є спроби США заблокувати продаж Китаю українського заводу "Мотор-Січ" та передачу Пекіну технологій цієї компанії.

З одного боку все виглядає ніби як правдоподібно – США і справді реалізують політику стримування технологічних проривів Китаю, в тому числі і здатності Піднебесної проектувати військову силу на великі відстані. А саме важкі авіаційні двигуни, на виробництві яких спеціалізується "Мотор-Січ" – це один із ключових елементів для створення потужної військово-транспортної авіації. Здатної забезпечити проектування військової сили – відмінної від ракетних чи бомбових ударів – на великі відстані.

Втім, є в усій цій історії, яка тягнеться з 2017 року, коли президент "Мотор-Січі" В'ячеслав Богуслаєв вперше продав (точніше, спробував продати) підприємство китайським бізнесменам, і кілька дивних моментів.

З одного боку, популярна думка про те, що китайці хочуть "висмоктати" цікаві для себе технології із "Мотор-Січі" – після чого закриють завод, видається не просто вірогідною, а єдино можливою.

З іншого ж боку, маючи певне уявлення про рівень "секретності" на "Мотор-Січі", з’являється логічне питання – якщо на заводі є якісь технологічні ноу-хау, цікаві для китайських виробників, то набагато простіше було б просто викупити всю потрібну інформацію – чи то у власника, чи то в співробітників підприємства.

Знаючи здібності китайських спецслужб до технологічного шпигунства, які дозволяли красти технології в західних оборонних компаній, повірити, що добути технології українського підприємства без сплати сотень мільйонів доларів за право власності на нього, якось не дуже виходить.

Все це наштовхує на думку, що на заводі, можливо, просто відсутні централізовано зібрані дані про технологічний процес – принаймні, в зручній для викрадення формі, і китайська сторона змушена "заходити" в компанію для того, щоби на місці розібратися із тонкощами слабкодокументованого технологічного процесу.

Або ж у Пекіні і справді планують налагодити якесь виробництво в Україні, що у віддаленому майбутньому може чи то конкурувати з продукцією американського авіапрому, чи то завдавати шкоди національним інтересам США в якийсь інший спосіб.

І якщо йдеться саме про таке довготривале блокування доступу Китаю до українського авіапрому, то воно можливе лише в тому випадку, якщо Болтон приїхав не просто із побажаннями адміністрації Трампа, а із довготерміновими пропозиціями стосовно збереження функціонування і конкурентоспроможності цієї галузі за умови відсутності інвестицій з Піднебесної.

Стосовно ж інших, менш публічних цілей візиту Болтона, то і тут однозначних висновків дійти непросто. Істотною частиною програми візиту, звичайно, є ймовірні побажання Вашингтону стосовно особи майбутнього українського прем’єра, які Болтон передасть українським посадовцям.

А іще однією з найбільш популярних конспірологічних версій візиту є припущення, що Болтон хоче довершити роботу, розпочату особистим адвокатом Дональда Трампа Джуліані, і примусити-таки українську сторону віднайти компромат на сина головного суперника Трампа, політика-демократа Джо Байдена.

І ця версія по зрілих роздумах видається абсолютно фантастичною. В першу чергу тому, що Джон Болтон – це чи не остання людина зі всієї адміністрації Трампа, якій чинний президент США довірив би таку роботу. Адже особисті стосунки між Трампом і Болтоном ніколи не були райдужними. Досить згадати чисельні історії про конфлікти між Болтоном і президентом США, Болтоном і керівником Держдепу Помпео, а також про кадрові чистки у відомстві Болтона, проведені на вимогу дружини Дональда Трампа.

Окрім того, Джон Болтон – це представник "класичних республіканських яструбів", які дивляться на Дональда Трампа, можливо, з іще більшою відразою, ніж будь-хто із Демократичної партії. Але при тому Болтон залишається в адміністрації Трампа, щоби "втримати ситуацію під контролем", а Трамп тримає його на посаді, щоб не розлютити консервативну частину республіканців у Конгресі, які, в разі сварки, можуть посприяти його імпічменту.

Тому гіпотеза про те, що Трамп надіслав Болтона до Києва чи то за компроматом на сина Байдена, чи то із місією примусити добути подібний компромат, є достатньо неправдоподібною.

А от в чому полягає вигода спілкування із Болтоном для українського керівництва – це в його закоріненості у світ вашингтонських еліт. Саме Болтон може підказати команді Зеленського вихід із паскудної ситуації, в якій опинився Київ у той момент, коли Рудольф Джуліані зробив спробу знову втягнути Україну у виборчі перегони в США, зігравши на боці Трампа. Будемо надіятися, у "зе-команді" зуміють поставити правильні питання.