Євроінтеграція буде довгою: Що розповів про Україну "міні-Давос" у Польщі

Економічний форум у Польщі завершився. І якщо у минулі роки Україна була однією з найбільш обговорюваних держав-учасниць, то в 2018-му році увага до нашої держави помітно згасла. Та і сама Україна відрядила на форум "десант", який навряд чи б міг привнести якесь наше унікальне бачення і пропозиції по вирішенню проблем ЄС, економічної та інфраструктурної співпраці із сусідами з "Вишеградської четвірки" (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина) і поліпшення наших суперечностей, та навіть серйозно похвалитися нашими реформами.

Якщо ще 2 роки тому від української делегації був прем‘єр-міністр Володимир Гройсман, а в Криниці проводили зустріч прем‘єри озвученого вище "вишеграду" і їх спільна з нами панель виглядала круто, то в 2018-му найпомітнішими фігурами від України були перший віце-прем‘єр Степан Кубів та міністр соцполітики Андрій Рева.

Але і форум загалом навіть не удостоївся уваги президента Польщі Онджея Дуди. А прем‘єр Матеуш Моравєцький на ньому говорив про медицину, а не політику.

Щоправда, приїхав польський міністр закордонних справ Яцек Чапутовіч, його угорський колега Петер Сіярто, віце-спікер парламенту Іспанії Мікаела Наварро Гарзон, спікер Сенату Румунії, декілька перших віце-прем'єрів, віце-спікерів і міністрів. Вони задавали тон форуму. Головні питання, котрі обговорювалися на справді серйозному рівні, були пов‘язані з мігрантами, виборами в ЄС і трудовою міграцією.

У питанні мігрантів угорці та поляки сперечалися з іспанцями стосовно цінностей, наполягаючи, що кордони відкривати не потрібно.

Що позитивного для України

Загалом, Україна була присутня на різноманітних панелях, від історичних, до міжнародних, безпекових, а також виборів-2019. На спеціальній панелі спікери, зокрема з ПРОООН, хвалили українські реформи поліції, медицини, оборонки, децентралізацію.

Щоправда, саме на панелях, присвячених Європі Карпат, де міністри і чиновники з Польщі, Угорщини, Хорватії, Румунії, Чехії говорили про співпрацю не тільки в межах ЄС, але і партнерство в карпатських країнах - а це й Україна, інфраструктуру, не вистачало умовного Павла Клімкіна чи представника нашого МЗС.

Також значна увага приділялася Донбасу, кібербезпеці і подіям в Чорному та Азовському морях. Щоправда, без особливої конкретики. По трудовій міграції є позитивні зрушення у відносинах з Польщею. Дуже скоро справи наших заробітчан, стосовно страхування, мають поліпшитися.

Що негативного для України

Попри те, що уваги до України було більш-менш достатньо, справжньої конкретики не лунало. Від багатьох наших представників можна було чути вже заїжджене "ми є форпостом", "ми зупинили Путіна", в "в умовах війни зберегли ріст ВВП" і так далі. Таке враження, що українська еліта не здатна продукувати ідеї. Чому проігнорував форум Павло Клімкін? Де був Володимир Омелян, який поанував приїхати на інфраструктурну панель?. Невже нам немає чого запропонувати європейцям і вже настільки гарні стосунки з Польщею та Угорщиною? Може, справа у майбутніх виборах і до них немає про що говорити як нам, так і їм. Кажучи про Польщу, то вона так само входить у виборчу кампанію.

Присутність Олега Барни на безпековому форумі з анекдотичними розповідями про генетичний код російського народу, по якому "пройшлися" монголо-татари взагалі викликала запитання. Особливо до тих, хто вирішив, що такі оратори можуть представляти Україну на серйозних форумах з промовами, які згодяться хіба що десь з мужиками за пивом. Показово, що під час чергової розповіді Барни про те, як треба боротися з Путіним, американський військовий аналітик Стефан Бенсон навіть витяг навушник з перекладом української, очевидно, щоб не слухати це .

Під час дискусії на іншій панелі щодо євроінтеграції пролунала причина, через яку наша країна досі не є членом Євросоюзу. Екс-єврокомісар, який займався питаннями розширення ЄС Ґюнтер Фергойґен сказав, що Україна "забула один крок", за яким після отримання Асоціації з ЄС потрібно було показати подальше покращення і виконання умов. Та в нас з самої Асоціації зробили перемогу. До того ж, в європолітикумі досі присутні негативні настрої щодо розширення, зокрема через прийняття у свій час до лав балтійських країн, а також Румунії і Болгарії. Мовляв, позитивні очікування у більшій мірі несправдилися, а от негативних багато.

Загалом, склалося враження, що українська тематика відходить на периферію. Якщо ще на топ рівні Порошенко та Гройсман можуть вести серйозний діалог, то на середньому, як форум в Криниці, від України годі чекати конструктиву. І це погано, бо саме на такі панелі потрібно приїздити з ідеями. А не сподіватися, що просувати євроінтеграцію можна лише байками про Путіна і завдяки російській агресії. Наразі євроінтеграція дуже повільна. Зокрема, і через рівень нашої міжнародної політики.