Підказка Ердогана: Як Україні отримати безвіз і членство в НАТО

Сьогодні Туреччина зробила новий крок у справі своїх довгих і безнадійних переговорів про безвізовий режим з ЄС.

Зокрема, міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу повідомив, що скасує домовленості з Європейським Союзом про мігрантів, якщо ЄС не стримає своє слово, в тому числі в питанні надання безвізового режиму турецьким громадянам.

Для розуміння ситуації — Туреччина, на сьогодні, є беззаперечним чемпіоном у справі очікування на членство в європейській спільноті. Анкара формально подала заявку на вступ до ЄС 14 квітня 1987 року, а статус кандидата їй було надано на саміті в Гельсінкі у 1999 році.

Натомість сьогоднішня заява наштовхує на думку про те, що шанси отримати бодай безвізовий режим в Анкари помітно виросли. І якщо впродовж найближчих місяців турецькі громадяни зможуть їздити до ЄС без віз, а українські — ні, вочевидь, нам потрібно брати цей метод на озброєння.

Звичайно, сирійських біженців у нас немає — тому й погрожувати повернути їх до Європи ми не можемо.

Втім, епоху глобалізації ніхто не відміняв — і якщо сирійських біженців у нас немає, то ніхто не завадить нам їх отримати. Досить цим знедоленим людям платити шалені гроші контрабандистам — і гинути потім в бурхливому морі. Потрібно лиш Україні розірвати угоду з ЄС про реадмісію, а натомість підписати відповідну угоду з Туреччиною — і відкрити власний маршрут із Сирії до Європи. Істотно дешевший та безпечніший, ніж плавання на ветхих човнах з Сирії до Італії.

Мігранти зможуть переходити турецький кордон, збиратись у чисельні групи, і далі плисти з Туреччини в Україну за помірковані гроші комфортабельними пароплавами. За додаткову невелику суму проходити кількаденні курси із прихованого перетину кордону десь на Яворівському полігоні, після чого організованими невеликими групами, здебільшого — в нічний час, у супроводі досвідчених провідників (хоч би й з числа українських прикордонників) вирушати до Польщі чи Угорщини.

При тому біженці з окупованого українського Донбасу, які захочуть емігрувати на Захід, повинні отримувати аналогічну послугу безкоштовно — і то з правом вибору країни призначення, з числа тих, з якими межує Україна.

За зниженими цінами слід відправляти біженців до Угорщини — на радість великому другу Кремля Орбану.

В разі, якщо поляки чи угорці спробують будувати інженерні споруди — ну там всілякі стіни, рови чи поля колючого дроту, доведеться їх вдень фотографувати для західних ЗМІ (як символ нелюдської Європи, котра хоче відгородитись від стражденних), а вночі потихеньку руйнувати. Бізнес є бізнес, він і праці вимагає.

Цілком ймовірно, що за кілька місяців такої політики ми матимемо переговори не тільки про безвізовий режим в обмін на відновлення угоди про реадмісію, а й відчутну фінансову допомогу. Ну і кількадесят мільйонів прибутку від транспортування мігрантів, звісно — навіть якщо братимемо не по 25 тисяч євро за родину, як то роблять контрабандисти, а удвічі менше.

Якщо ж подібна тактика виявиться ефективною у стосунках з західними партнерами, її слід буде взяти на озброєння.

Ну, там, для проведення зовнішньополітичної акції на кшталт “вступ до НАТО в обмін на збереження безядерного статусу”.

Тільки погрожувати відновити ядерний статус слід не так, як то зробив “кривавий пастор” Турчинов — тихо і злякано, розуміючи, що в обмін на пару-трійку боєголовок ми отримаємо міжнародну ізоляцію і фінансову катастрофу.

Можна, для прикладу, озвучити намір не просто відновити власний ядерний статус — але й вийти з договору про нерозповсюдження ядерної зброї. І почати продукувати — і розповсюджувати.

Хоче Саудівська Аравія ядерної зброї і здатна за це заплатити — немає проблем. Конфіденційність угоди і якість продукту гарантовано. А прибуток значно перекриє втрати від санкцій. Сумнівається Варшава у здатності НАТО захистити Польщу від Росії? Сумніви обґрунтовані, ми от теж надіялись на Будапештський меморандум. Натомість десяток тактичних ядерних боєприпасів будуть надійнішим захистом, ніж чергових десять “абрамсів” на американській базі. Які, в разі проблем, скоріше за все втечуть. При тому всім, хто межує з Росією і хоче від неї захиститись, Україна гарантуватиме значні знижки.

Все це, звичайно, жарти. Але той факт, що не тільки в переговорах з Росією, але й в спілкуванні з Заходом слід переходити від позиції прохача до позиції самостійного гравця на міжнародній арені — це вже, мабуть, не жарт.