В Британії скоро лякатимуть дітей євроБабаєм Путіним

Таким потужним гаслом уряд та преса Великої Британії намагається вплинути на громадську думку напередодні голосування.

За три тижні до референдуму, який дасть відповідь на питання щодо подальшого перебування Сполученого Королівства у складі ЄС, справи в "уніоністів" не надто добрі. Розрив між прихильниками і противниками цього кроку скорочується.

За результатами онлайн-опитування, проведеного з 31 травня по 3 червня компанією Opinium, за те, щоб країна залишалася в Європейському Союзі, збираються голосувати 43% британців. У той час як 41% хочуть щоб країна залишила ЄС. Хоча за тиждень до того співвідношення було 44-40.

І в цей момент уряд Великої Британії виклав свій наступний агітаційний козир. Суть якого полягає в тому, що Brexit вигідний Росії та Путіну. "Путін, напевне, зрадіє, коли Британія покине ЄС" – заявив прем'єр-міністр країни Девід Кемерон.

"Чесно кажучи, єдина країна, яка хотіла б, щоб ми вийшли з ЄС, це Росія. І це багато про що каже" – ще категоричнішим виявився міністр закордонних справ Британії Філіп Хеммонд.

І ця позиція еліт успішно ретранслюється і британськими ЗМІ. "Ті, хто закликають до Brexit’у, віддають європейську владу Кремлю" – з таким заголовком вийшла днями Independent. "Володимир Путін хоче, щоб Британія голосувала за Brexit, але це не означає, що ми не повинні цього робити" – виправдовуються прихильники виходу з ЄС у The Telegraph.

У Росії обурюються, що вони й слова не сказали про референдум – а їх знову зробили винними. Західні аналітики констатують, що системна криза ЄС – на користь Путіну. А найбільш радикальні євроскептики в Британії є послідовними прихильниками російської політики.

Втім, все це вже – подробиці. Натомість ця трішечки анекдотична політтехнологічна історія чітко демонструє пару вельми примітних тенденцій.

По-перше, підтримка зовнішньополітичної позиції Росії в сучасній Європі сприймається як щось ганебне. Як щось таке, чого треба уникати – а будучи звинуваченим, слід активно виправдовуватись, як це і роблять євроскептики.

І, по-друге, позицію цю розділяють навіть еліти тих країн, в економіці яких обертається колосальна кількість російських грошей. Бо, вочевидь, з європейських столиць Лондон донедавна був, а можливо – є і зараз чемпіоном у справі залучення російських "сірих" і "чорних" грошей. Що не заважає британцям почуватись абсолютно вільними у своїх зовнішньополітичних преференціях. Любов за гроші не купиш. Навіть якщо це гроші Абрамовича.

Складно сказати, чи допоможе єврооптимістам лозунг "не допомагай Путіну – залиш Британію у ЄС" виграти референдум. Але у тому що Путін, який свого часу був "майже другом" Тоні Блера, зумів за декілька років у сприйнятті британців перетворитись практично на абсолютне зло, сумнівів тепер практично немає.