Як Кремль масовими вбивствами зганяє громадян у "мирну Сирію"

У неділю російські ВКС вчинили черговий військовий злочин у Сирії. Російські бомбардувальники атакували пороми з мирним населенням на річці Євфрат неподалік міста Дейр-ез-Зор, розташованого ї на сході країни.

За даними базованої у Великій Британії Обсерваторії з прав людини, яка відстежує злочини проти людяності в сирійському конфлікті, загинули 34 особи, серед них - дев'ятеро дітей. Це ті, трупи яких зуміли знайти на широкому, півкілометровому плесі великої ріки. Зважаючи на російські бомбардувальники, які могли щомиті повернутися, шукали, мабуть, без зайвого ентузіазму.

Крім того, десятки людей отримали поранення. Якими є їхні шанси на виживання в сьогоднішній Сирії, зі вщент зруйнованою системою охорони здоров'я, краще не думати.

Удари, за даними правозахисників, були спрямовані на 40 поромів, які перевозили мирних жителів з міста Аль-Буліль, що на південний схід від Дейр-ез-Зору, на східний берег Євфрату. Звичайно, на війні буває по-різному, і нерідко мирне населення стає жертвами атак на військові підрозділи противника. Але з чим можна було сплутати пороми з людьми на середині Євфрату? З авіаносцями Ісламської держави? Тим паче, що плили пороми геть від міста, яке ісламісти готуються зараз обороняти від асадівців.

Складається враження, що удар по цивільних був цілеспрямований. Навіщо було вбивати цих людей?

Гіпотез може бути небагато. Однією з них могла би стати помста. Бо декілька днів тому біля Дейр-ез-Зора російські сили зазнали помітних втрат. За даними розвідувальної групи Conflict Intelligence Team, як мінімум чотири найманці з приватної військової компанії Вагнера були вбиті в цій місцевості, коли автомобільна колона, у складі якої вони пересувалися, потрапила під шквальний мінометний вогонь. Хто стріляв - до ладу не відомо, але військові могли просто "помститися" тому, хто потрапив під руку. Втім, така гіпотеза не надто вірогідна. Хоча б тому, що великої любові між російськими "кадровиками" з ВКС і найманцями з приватних військових компаній, кажуть, немає. Та й наказ на бомбардування віддавали не "вагнерівці", ясна річ.

Тому далеко більш ймовірним видається другий варіант, ключ до якого лежить у географії місця події. Люди втікали від Дейр-ез-Зору через річку на північний схід. Якщо подивитись на карту, то стає видно, що на анклав Ісламської держави у цьому районі наступ йде з двох боків. Із заходу наступають асадівці за підтримки російських військ, а з півночі наступ ведуть загони курдів та Сирійська демократична армія.

І відстань між ними в районі Дейр-ез-Зору не перевищує 40-50 кілометрів. Відстань, яку сподівалися здолати жінки, діти та літні люди з обстріляних поромів. Складається враження, що населення Дейр-ез-Зору та довколишніх сіл і містечок якось без зайвої радості чекає на звільнення асадівськими та російськими військами. І банально масово втікає в "північну зону", яка, схоже, буде контролюватись повстанцями і курдами. А тріумфальний штурм Дейр-ез-Зору може закінчитись захопленням купки безлюдних руїн. Для того, щоб не трапилася подібна прикрість, російські ВКС і взялися за знищення біженців на Євфраті. Де річкові калоші з біженцями не можуть сховатись від російських літаків, які, за бажання, можуть бомбити та розстрілювати їх, як на полігоні. Так виглядає "мир у Сирії" за версією "президента" Асада та його російських союзників.