Ядерні торпеди Путіна: Навіщо в Москві та Вашингтоні відродили блеф 50-х

Західні ЗМІ потішили сьогодні світ свіжим сценарієм апокаліпсису. Суть зводиться до наступного: згідно з незакінченою поки доповіддю Пентагону, Росія розробляє підводні дрони, оснащені ядерними боєголовками.

Про якісь схожі штуки, насправді, західна преса вже писала в 2015 році коли російське телебачення "випадково" показало генерала, який тримає в руках різнокольорову картинку "ядерного дрона" - зразу з якимось там технічними характеристиками, для кращого залякування найбільш вірогідного противника.

Картинка, якщо хто забув, називалась "проектом безпілотної підводного човна "Статус-6", чий радіус дій мав сягати близько 10 тисяч кілометрів, а швидкість - 185 кілометрів на годину.

Як справедливо завважують журналісти британської The Times, вже тоді чимало експертів підозрювало, що схема цього типу озброєння була показана по телебаченню не випадково, а в рамках програми дезінформації.

А от міністерство оборони США ніби всерйоз поставилось до цієї загрози, про що і написало у відповідному звіті. Який, щоправда, іще не завершений, і до лютого, як повідомили представники Пентагону, в нього можуть бути внесені правки.

Що характерно – ані російський генерал, який випадково "розкрив ядерний секрет", ані невідомі клерки, що злили пресі таємний звіт Пентагону за місяць з гаком до публікації, досі не постраждали.

А всі, знайомі з історією, у "жахливій зброї Путіна" легко впізнають так і не реалізований в металі проект радянської "ядерної торпеди", одним з авторів якого був покійний академік Сахаров. В 50-х роках минулого століття, коли в СРСР ще не було ні ракет, ні адекватних бомбардувальників, торпеда Т-15, мала нести ядерний боєзаряд до берегів США, використовуючи власний ядерно-паровий двигун. Вона, звісно, так і не була збудована. По-перше, через технологічні складнощі. А по-друге – через непотрібність. Замість торпеди обидві наддержави з плином часу збудували достатньо міжконтинентальних балістичних ракет, які рухаються далеко швидше від підводних човнів та торпед, і знищити які в повітрі не здатна наразі жодна система протиракетної оборони. І такий стан речей не зміниться впродовж десятків – якщо не сотень років.

Тому боятися "ядерних торпед" не варто – з тієї простої причини, що їх не існує в природі. І витрачати колосальні кошти для розробки дронів, що пливуть під водою зі швидкістю 200 кілометрів на годину, Росія, звичайно, не буде. Наявних стратегічних ядерних озброєнь цілком достатньо для гарантованого знищення людської цивілізації.

Натомість користь від "ядерної торпеди" для військових відомств як Росії, так і США є цілком очевидною. Москва може якось обґрунтувати наявність у себе "стратегічних відповідей на американську ПРО". А Пентагон, розповівши про новий тип зброї в російській ядерній тріаді, погасить небажане для себе обурення програмою створення тактичних ядерних зарядів для флотських ракет "Трайдент", яка передбачена у новій ядерній доктрині США. Таким чином, уявна торпеда зможе допомогти військовим відомствам одразу двох, при тому вороже налаштованих одна до одної країн, так і не будучи створеною. Така от чудо-зброя.