Вотум недовіри: Чи стане кінець Мей початком смерті Брексіту

Урядова криза, до якої Велика Британія повільно, але неухильно рухалась впродовж останнього року, увійшла до фінальної стадії. Противники прем'єр-міністра Терези Мей з числа членів парламенту від Консервативної партії зібрали 48 письмових заяв, необхідних для того, щоб ініціювати голосування стосовно вотуму недовіри лідеру партії.

При тому оцінювати рівень довіри фракції до прем'єра будуть вже сьогодні, між 18:00 і 20:00 за Гринвічем. У разі якщо більшість членів фракції висловиться проти Мей, вона автоматично втратить як посаду лідера партії, так і прем'єр-міністра.

Причини голосування по вотуму недовіри до Мей, загалом, очевидні. Спочатку уряд Терези Мей довший час не міг узгодити умов виходу Великої Британії з ЄС. А потім, коли Мей зуміла досягти угоди з континентальною Європою, раптом виявилось, що ця угода не тішить ні консерваторів, ні лейбористів, ні євроскептиків, ні єврооптимістів.

Власне, такий результат був цілком сподіваний. Оскільки як посадовці ЄС, так і лідери держав континентальної Європи здійснили все можливе, щоб зробити з Брекзіту показовий приклад для всіх членів союзу. Приклад на тему "що буває з тими, хто вирішив втекти з Європи". Тому добрих умов виходу Британія не може виторгувати в принципі. Мова йде про вибір між поганим і дуже поганим. І виторгувані Терезою Мей умови, насправді, були далеко не найгіршими - з урахуванням супутніх обставин, звичайно.

У цій ситуації думки на тему "що робити" в британському політикумі розділились. Радикальні прихильники Брекзіту закликають "виходити навіть без будь-яких угод" (що, до слова, буде коштувати Сполученому Королівству більше, ніж немала "контрибуція", накладена ЄС на Британію). Радикальні противники Брекзіту радять просто взяти - і провести ще один референдум Бажано із запитанням "Британці, ви вже одумались?" - і за його результатами наслідки попереднього волевиявлення взяти і відмінити.

А от відповідь на запитання "хто винен?" у всіх політичних сил наразі одна. Звичайно, що чинний прем'єр-міністр.

При тому якщо консервативна фракція проголосує за збереження довіри до чинного прем'єр-міністра (що цілком можливо - бо охочих опинитись між молотом ЄС-івських переговорників і ковадлом у вигляді власного парламенту не так і багато), це до певної міри розв'яже руки Терезі Мей, оскільки вона зможе апелювати до того, факту, що підтримавши її кандидатуру на посаді прем'єра, торі у непрямий спосіб підтримали і її угоду щодо Брексіту. Окрім того, новий вотум недовіри стане можливим не менше, ніж через рік.

Але тут вже в складній ситуації опиняться всі консерватори - оскільки за економічні збитки й негаразди в процесі Брекзіту іміджеві втрати буде нести вже вся партія.

У такий спосіб, до узгодженої дати Брексіту залишається менше чотирьох місяців. Лейбористську опозицію очолює ультралівий Корбін, який періодично діє за принципом "чим гірше для торі - тим кразе", не сильно оглядаючись на національні інтереси Британії. В Берліні, Парижі та Брюсселі налаштовані зробити все можливе, аби взірцево покарати бритів за вихід з ЄС. А сама Тереза Мей збирається "протистояти сьогоднішньому голосуванню всіма наявними силами".

А загалом, складається враження, що британські політики шукають виходу у фактично тупиковій ситуації. Оскільки вони можуть міняти прем'єрів - чи навіть оголосити нові парламентські вибори. Але в силу розмірів і характеру економічної взаємозалежності, вони не здатні "натиснути" на ЄС, для якого висока ціна за вихід є неодмінною умовою збереження цілісності союзу. Тому єдиний спосіб уникнути колосальних економічних збитків - це таки відмовитись від Брекзіту. А в разі, якщо прагнення до автономії і незалежності наглухо закриває для Сполученого Королівства цю опцію, все, що залишається Лондону - це посміхатись і платити за власний вибір. Під керівництвом Мей - чи кого завгодно іще.