"Увімкнули російськомовних": Як Кремль готується глушити розмову про Навального в ПАРЄ

Сьогоднішні онлайн-слухання з питання про отруєння Олексія Навального в Парламентській асамблеї Ради Європи вийшли для Росії вельми прикрими. Звичайно, опозиційний політик, у світлі недавніх подій, міг багато що сказати про російську владу і її ставлення до прав своїх громадян. Але факт його арешту мав би сказати делегатам до ПАРЄ навіть більше, ніж сам Навальний.

Замість опозиціонера виступали його соратник Леонід Волков та один з авторів розслідування Bellingcat про отруєння Христо Грозєв.

Із тезами першого можна ознайомитися у соцмережах. Зводяться вони до того, що справа проти Навального була сфабрикована – що довів вирок Європейського суду з прав людини в 2017 році. Більше того, Росія визнала це рішення ЄСПЛ, і навіть сплатила братам Навальним компенсації. І от після всього опозиціонера знову тягнуть до слідчого ізолятора через ту саму справу.

Грозєв знову розповів про результати свого розслідування, яке підтвердило, що за отруєнням Навального стоять співробітники ФСБ.

Решта промовців поговорили про відсутність співпраці з боку російської влади у справі Навального. Найбільш радикальні запропонували на майбутній сесії підняти питання про отруєння та переслідування Навального в загальному контексті порушення прав людини в Росії. І розглянути можливу реакцію ПАРЄ на всі ці милі витівки.

Цікавою вийшла реакція російської делегації. Представники Москви, які багато років з усім воювали за те, щоб Росію повернули до ПАРЄ, в останній момент відмовились від участі в засіданні.

Складною стала ситуація і в традиційних "адвокатів Росії". Їхнім класичним аргументом на користь збереження Росії в якості повноправного члена ПАРЄ була "необхідність зберегти доступ росіян до ЄСПЛ". А зараз Кремль познущався не тільки з норм російського та міжнародного права, але й з рішення того ж таки ЄСПЛ.

Ситуація вийшла настільки програшною для Росії, що навіть свіжоспечена голова постійної делегації Верховної ради у ПАРЄ Марія Мезенцева здогадалася подумати стосовно ймовірного оскарження повноважень російської делегації. Це може бути цікавий практичний тест для молодої дипломатки – чи вдасться їй дати бій російському колезі Толстому.

В Кремлі, вочевидь, оцінили масштаби репутаційних втрат і шанси на повторне обмеження повноважень російської делегації, і вирішили якось протидіяти. От тільки креативностіявно забракло.

З далекого й запилюженого кутка було витягнуте питання "прав російськомовних в Україні. Його обтрусили від пилу, зітхнули без особливої надії на успіх – і пустили в люди.

Після чого спікер Держдуми Володін доручив підготувати проект заяви нижньої палати в зв'язку з "дискримінацією російськомовних в Україні". "З огляду на майбутню поїздку нашої делегації, доручимо Петру Олеговичу Толстому, керівнику делегації Федеральних зборів Росії в ПАРЄ підняти це питання на майданчику ПАРЄ з тим , щоб наші колеги - європейські парламентарії - обговорили питання, пов'язане з правами людини в Україні ", - озвучив Володін коротке напутнє слово.

Складно сказати, наскільки ця тема вразить європейських парламентарів на тлі "казусу Навального". Втім, якщо ні – то у Володіна є ще одна чудова й випробувана заготовка. У вигляді сьогоднішньої заяви про те, що, зважаючи на скорі осінні вибори до російської Держдуми, США і країни НАТО готують масштабні втручання у російське політичне життя. Саме таким втручанням, ймовірно, будуть пояснювати у Кремлі можливе повторне прощання з ПАРЄ.