Війна за мечеть і владу: Кому вигідне загострення арабо-ізраїльського конфлікту

Ситуація з новим палестино-ізраїльським конфліктом стрімко розвивається від поганого до гіршого. Бойовики ХАМАСу випустили по ізраїльських містах більше тисячі ракет. Ізраїль також відповідає сотнями ракетних та бомбових ударів. За неповними і суперечливими поки даними, з життям розпрощалось до півсотні осіб з обох сторін конфлікту. Обстрілів зазнали не тільки міста на півдні Ізраїлю, але й центральна частина країни, зокрема, Тель-Авів.

Хаотичний характер насильства демонструє, приміром, той факт, що від обстрілів з сектора Газа нерідко страждає арабське населення Ізраїлю – вчора від обстрілу загинула 16-літня дівчина-арабка та її батько.

Втім, справа вже давно не обмежується виключно обстрілами. В багатьох населених пунктах Ізраїлю спалахнуло безладдя, араби палять майно сусідів-євреїв та громлять магазини. В місті Лод за 20 кілометрів від Тель-Авіву події настільки масштабно вийшли з-під контролю, що уряд був вимушений ввести надзвичайне становище та відправити туди підрозділи добре оснащеної "прикордонної поліції".

Паралельно з тим по периметру сектора Газа починаються фактично повномасштабні бойові дії. Палестинські екстремісти, що характерно, використовують при тому доволі сучасну російську зброю. Зокрема, за даними ізраїльських ЗМІ, сьогодні у першій половині дня бойовики ХАМАС ракетою з ПТРК "Корвет" поцілили позашляховик з ізраїльтянами, вбивши одного та важко поранивши двох інших пасажирів. В момент операції з евакуації потерпілих бойовики відкрили вогонь із міномета.

У цьому місці може виникнути природне запитання – чому хаос і безладдя, які нерідко супроводжували завершення Рамадану та святкування "Дня Єрусалиму" ізраїльтянами, цього року із колотнечі перетворилися на криваве побоїще, яке плавно переростає в повноцінну війну?

Відповідей на це запитання є одразу декілька. На подальшому проведенні операції "Меч Аль-Кудса", як називають свій наступ бойовики ХАМАС, наполягає лідер військового крила організації Мухамед Дейф. Якому, вочевидь, не дуже подобається той факт, що частина палестинської молоді надає перевагу більш поміркованим політикам – на кшталт лідера ісламістської партії РААМ Мансура Аббаса, якому вдалося якось інтегруватися в політичне життя Ізраїлю, і навіть отримати чотири місця в Кнесеті. Завдяки ескалації конфлікту більша кількість молодих арабів постраждає в сутичках з ізраїльськими правоохоронцями та військовими, потрапить до тюрем, радикалізується – і рано чи пізно поповнить ряди ХАМАСу. Ймовірно, саме такими є резони Дейфа.

Натомість є прихильники і у максимально жорсткого проведення ізраїльської операції "Стражі Стіни". Оскільки вся історія дивовижним чином збігається з моментом, коли лідер Ізраїлю, незмінний прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху опинився за лічені дні до політичної катастрофи.

Його політичні противники, глави центристської партії "Єш Атід" Яір Лапід та правої партії "Яміна" Нафталі Беннет готувалися оголосити про створення коаліції і змістити Нетаньяху. А за умов гострої безпекової кризи, в якій опинився Ізраїль, такий крок відкладається на невизначене майбутнє. Більше того, тепер противники ізраїльського прем'єра не можуть вести переговори і з поміркованими арабськими політиками, які планували підтримати формування нової коаліції – оскільки негайно отримають звинувачення у "зраді". При тому сам Нетаньяху робить жорсткі заяви, які не надто сприяють деескалації конфлікту.

Що декотрими ЗМІ – особливо арабськими – трактується як своєрідна "негласна змова" між Нетаньяху та ХАМАСом. Кожен з яких діє на користь іншому. Хоча жодної змови між ними, звісно, не було, певний ситуативний збіг інтересів, достатньо цинічно використаний як політиком, так і терористами, цілком ймовірно, мав місце.

А зараз як громадянам Ізраїлю, так і палестинцям доводиться сподіватися, що обидві сторони конфлікту злякаються масштабу кровопролиття, яке розпочали. І спробують згасити вогонь, який потроху виходить з-під будь-якого контролю.