Ціна агресії: Як Зеленський псує гру Байдену

На хвилі ескалації російсько-українського конфлікту економічні втрати обох сторін стали очевидними для всіх. Останнім часом навіть набув популярності жанр порівняльних таблиць та графіків — чого і скільки втратила внаслідок ескалації економіки України та Росії. До прогнозування, скільки тижнів чи місяців залишилося до колапсу економіки кожної сторони, справа іще не дійшла.

І підґрунтя до цих прогнозів, звичайно, є. Істотно подешевшала гривня — з 27.3 на початку року до сьогоднішніх 29. Стрімко дешевшають українські євробонди. Акції українських компаній імітують відносну стабільність — але не в останню чергу через те, що їх реальними власниками є українські олігархи, що володіють ними через офшорні прокладки, тому й скидати їх особливого сенсу немає. Тим паче, що черги охочих покупців наразі не видно.

З іншого боку, помітних врат зазнає і Росія. 26 січня курс долара перевищив 80 рублів, євро - 90 рублів. Фондовий ринок з листопада минулого року впав практично на третину. Інфляція, з намальованим російською владою показником в районі 8%, в реальності стала двозначною. За підрахунками Forbes, з 20 грудня 2021 року по 25 січня 2022 року сукупні статки російських мільярдерів скоротився на $27,9 млрд. Акції російських компаній також демонструють падіння. І якщо на хвилі ажіотажного попиту на енергоносії "Газпром" та "Роснєфть" то гублять по 5-10%, то відіграють кілька відсотків, в сухому залишку просідаючи на 3-5%, то решта компаній, особливо пов'язаних з російською державою, загубили більше 10% вартості. Хоча й тут все непросто порахувати — оскільки з лідерів падіння "Аерофлот", наприклад, страждає не тільки від геополітичних афер Кремля, але й від пандемії.

Втім, сумніватися в тому, що економічні втрати Росії жорстко пов'язані з градусом ескалації на наших кордонах та лінії зіткнення на Донбасі, не доводиться. Рубль впав до критичних значень після початку евакуації частини західних дипломатів із Києва. А відіграв певну частину втрат впродовж півдоби після паризької зустрічі в нормандському форматі. За результатами якої обидві сторони конфлікту заявили про "конструктивну", хай і загалом безрезультатну розмову.

Потім, після заяви посадовця російського МЗС про "неприйнятність самої думки про війну між Україною та Росією" продовжилося зростання російських цінних паперів.

Яке було стримано повідомленням про те, що в ЄС завершують підготовку масштабних санкцій проти російського нафтогазового сектору на випадок агресії проти України. Додаткового удару по Росії, ймовірно, завдасть ініційоване США скликання Радбезу ООН.

Логіка ситуації наступна — Захід демонструє Росії економічні наслідки гіпотетичної агресії ще до її початку. Допомагає цьому процесу безапеляційний тон вимог Росії, більше схожий на ультиматум, аніж на пропозицію вирішити проблему. Натомість Україна, розповідаючи про "небезпечні, але неоднозначні" прогнози стосовно російської агресії, йде впоперек стратегії Байдена. Котрий, з одного боку, хоче максимізувати економічні збитки Росії. А з іншого — в разі, якщо сценарій агресії не буде реалізовано, отримати лаври президента, який втратив Афганістан — але відстояв Україну. Зважаючи на ситуацію на геополітичній шахівниці, Україні, напевно, варто скоординувкати свою інформаційну політику із союзниками. Хоча й не тут все так просто — бо Зеленському, попри все, треба не тільки допомагати адміністрації Байдена, але й стримати країну від паніки. Було б непогано, якби і у Вашингтоні зрозуміли цей момент.

З якоїсь точки зору, така гібридна політико-економічне протистояння, яке вирує довкола нас, може здатися відносно м'якою форму конфлікту. Люди не гинуть в окопах, не горять прифронтові міста і села.

Але політичні наслідки такого протистояння, в сухому залишку, будуть мало чим відрізнятися від зіткнення танкових бригад десь у засніжених степах. Оскільки економічні фактори не гірше від військових можуть визначити, якій стороні доведеться йти на поступки.