Операція "видворення": Як Путін зробив для ЄС більше, ніж Меркель та Макрон

Сьогодні британська дипломатія наочно продемонструвала, що легендарний Форін-офіс ще живий. Рахунок висланих із західних країн російських дипломатів, здається, перевалив за сотню. "Птахи гнізда Лаврова" масово повертаються з дальніх країв додому.

Як уже відомо, США покинуть 60 російських дипломатів, Німеччину, Францію та Польщу по 4, Литву та Чехію по 3, Данію, Нідерланди та Італію — по 2, Естонію Латвію, Румунію, Хорватію та Фінляндію - по 1. А чотири російських дипломати поїдуть з Канади.

Як відомо, 13 російських дипломатів вишле й Україна. З одного боку, жест Києва ніби й виглядає трохи декоративним — між країнами чотири роки фактично тривають бойові дії, а тут раптом дійшло до різкого, але все-таки чисто дипломатичного демаршу, яким є висилка дипломатів. Але, з іншого боку, цей жест Києва є демонстрацією солідарності з Європою — чи навіть більше того, співпричетності до європейських проблем. Що вдалося зробити, прямо скажемо, невеликим коштом і незначними зусиллями. Втім, про Україну — іншим разом.

Окрім власне висилки дипломатів, декотрі європейські держави прийняли й додаткові санкції. Приміром, в Литві у "чорний список" небажаних гостей внесли 44 громадян Росії. У Британії, за даними очільника тамтешнього Міноборони Гевіна Вільямсона, було видано низку ордерів на арешт російського майна сумнівного походження.

Відповідь російського дипломатичного відомства якось навдивовижу нагадує статтю в газеті "Правда" року так 1980-го, і звучить наступним чином: "Провокаційний жест горезвісної солідарності з Лондоном країн, що пішли "на поводу" у влади Великої Британії в "справі Скрипалів" і не спромоглися розібратися в обставинах того, що сталося, є продовженням конфронтаційної лінії на ескалацію ситуації". "Само собою зрозуміло, що вказаний недружній крок цієї групи країн не пройде безслідно і ми на нього відреагуємо", - додали в російському МЗС.

Таким чином, ситуація з отруєнням в Солсбері перейшла в фазу "світової дипломатичної війни". "Вигнання" російських дипломатів має найбільший масштаб з часів кончини СРСР, та й тоді, здається, аналогічний інцидент був тільки один раз, в 1971 році, коли з тієї-таки Британії вигнали 105 радянських ще дипломатів за шпигунство.

З якоїсь точки зору, вигнання дипломатів — це все ще скоріше демонстрація невдоволення Росією, аніж удар по ній. Але деяких цілей досягає і ця демонстрація.

По-перше, список тих, хто вислав російських дипломатів — і тих, хто цього не зробив, дозволяє достатньо чітко провести кордон західного світу. Цей список буде готовий впродовж найближчих двох-трьох днів, бо декотрі країни, наприклад, Ірландія, стверджують, що просто не встигли. Декотрі країни — на кшталт Португалії, можуть вдати, що це "не їхня справа" - і в силу малого розміру й віддаленості від місця конфлікту їм навіть повірять. Але мовчання, наприклад, Угорщини та Австрії означатиме, що існує не просто "Європа різних економічних швидкостей". Існує ще і "Європа різних орієнтацій" - і це знання, яким би неприємним воно не було, є потрібним для Брюсселя, Берліну та Парижу для планування подальших дій стосовно консолідації сил ЄС у протистоянні із зовнішніми загрозами.

Як свого часу російська агресія чітко провела на карті українсько-російський кордон — хай навіть і з окупованими територіями, так само отруєння в Солсбері посприяло формуванню європейської ідентичності. Звичайно, при тому стало очевидно, що частина держав не розділяють бажання дати консолідовану відповідь на російські провокації. Але згодом це може стати проблемою цих держав.

По-друге, сьогоднішня масова висилка російських дипломатів — це колосальний інформаційний привід, який змусить багатьох європейських виборців задуматись над простими речами. Наприклад, над тим, що коли Росія настільки агресивна й небезпечна, що отруює людей в Британії, і це визнає увесь ЄС — то де європейська армія, здатна протистояти Росії? Чому європейські транснаціональні корпорації продовжують працювати з Росією, будувати "Північний потік-2", і обурюватись надмірною суворістю американських санкцій? Що, в свою чергу, сприятиме не тільки консолідації — але й підтримці майбутніх спільних оборонних ініціатив.

Читайте також: Видворення російських дипломатів-шпигунів: Хто і скільки (ЦИФРИ)