Фантазії про затриманий літак: Чому Лукашенко прикидається дурнем

Витримавши довгу театральну паузу, нелегітимний президент Білорусі Олександр Лукашенко сьогодні вперше прокоментував примусову посадку літака Ryanair в Мінську.

Коментар, як відомо, вийшов цікавий. Оскільки у ньому Лукашенко заявив, що сигнал про мінування літака Ryanair, який білоруська диспетчерська служба та, вочевидь, сили ППО Білорусі примусили до посадки в Мінську, надійшов зі Швейцарії.

А далі Лукашенко додав, що після повідомлення про уявну бомбу літак не захотіли прийняти "ні Вільнюс, ні Варшава, ні Львів, ні Київ".

Потім білоруський диктатор зазначив, що "в літаку перебував терорист і про це знали далеко за межами республіки Білорусь", і що незалежно від того, "була бомба чи ні", знаючи про "терориста" Протасевича, він би все рівно примусив саджати літак – але то вже подробиці.

Суть полягає в тому, що ключові меседжі сьогоднішніх заяв Лукашенка – це не просто рафінована неправда. Це неправда, яка неминуче буде спростована за лічені години. Власне, офіційний представник швейцарського Федерального офісу з міжнародних справ (так у них називається МЗС) П'єр-Алан Ельтшінгер вже заявив, що "Влада Швейцарії не знала про загрозу бомби на борту рейсу Ryanair з Афін до Вільнюса. Таким чином, повідомлень від швейцарської влади владі Білорусії про це не було". Чомусь не викликає сумнівів той факт, що і Вільнюс, Варшава, Київ та Львів навряд чи підтвердять заборону на посадку літака. Врешті-решт, завжди можна зчитати "чорні ящики", де буде запис переговорів екіпажу зі всіма задіяними сторонами. Які поставлять крапку у барвистих фантазіях Лукашенка. При тому можна не сумніватися, що білоруський диктатор і сам це чудово знає. А навіть якщо й не знає – то є ж у нього якесь оточення, спічрайтери, експерти, ті ж офіцери ППО, які мають уявлення стосовно того, що подібна брехня обернеться черговою серією знущань і публічного приниження білоруської влади.

Тоді чому ж білоруський диктатор настільки відверто говорить неправду, яка гарантовано буде спростована? Адже навіть підтримуючи версію з "листом про мінування", цілком можна було заявити, що лист цей прийшов з анонімної електронної скриньки простісінько до центрального офісу білоруського КДБ – і аргументовано заперечити таку заяву буде на порядок складніше?

Найбільш вірогідна з відповідей на це питання полягає в тому, що публічний виступ Лукашенка не був насправді спробою пояснити щось "стурбованій світовій спільноті" демократичних держав. Яку з білоруським режимом на сьогоднішній день і так не зв'язує практично нічого. Цей виступ призначався для внутрішньої аудиторії, і він був покликаний продемонструвати, що тепер Лукашенко відмовився взагалі від будь-яких правил, в тому числі – навіть від правил, які мав би диктувати здоровий глузд. Ця промова мала би переконати і без того злякану опозицію в тому, що тепер і Білорусі відбувається якесь кафкіанське жахіття, де все можливо і ніхто не застрахований від будь-якого звинувачення. Оскільки диктатор, який з серйозним виглядом розповідає іноземним урядам настільки відверті нісенітниці, може зробити зі своїми громадянами рішуче що завгодно.

І можна сказати, що ця стратегія до певної міри спрацьовує.

Звичайно, демократичні сили Білорусі повідомили світу про початок підготовки нової активної фази протестів. Це рішення, вочевидь, було прийняте напередодні у Вільнюсі, де відбулася зустріч опозиціонерів, на якій обговорили посилення міжнародного тиску та конкретних заходів у відповідь на дії Лукашенка.

У своїй заяві опозиціонери захоплення літака, ув'язнення Протесевича і Сапеги, катування першого, жахливі, явно добуті примусом "зізнання" обох — називали знаєте як? "Необдумані дії нелегітимного режиму", от як.

Так і написали - "Ми, офіс Світлани Тихоновської, Координаційна рада, Народне антикризове управління, штаб Цепкала, ByPol та інші демократичні сили, об'єднані в оцінці того, що Білорусь стала "чорною плямою" на карті світу в результаті необдуманих дій незаконного режиму". Дуже хотілось би сказати щось підбадьорливе для демократичної опозиції — але поки відверті, гидкі кримінальні злочини режиму Лукашенка не будуть бодай у Вільнюсі називати своїми іменами, шанси на перемогу, напевно, будуть невисокими.