Вихід США із НАТО: Що знову придумав Трамп

До того, що в голову чинного президента США приходять дивні ідеї, всі, загалом, вже звикли. Як і до того, що дуже багато з цих ідей стосуються виходу США із якогось чергового союзу. Чи міжнародної організації. Чи, на крайній випадок, бодай міжнародного договору, від якого залежить майбутнє планети.

Ні для кого не секрет, що адміністрація чинного президента США вийшла із Азіатсько-Тихоокеанської торгівельної угоди, Північноамериканської зони вільної торгівлі, Паризької угоди стосовно клімату. І планує вийти з договору про ракети середньої та малої дальності із Росією (на черзі - договір по стратегічних наступальних озброєннях), і багатьох інших, більших та менших угод.

Але інформація, оприлюднена учора The New York Times, шокує навіть людей, які звикли до цієї особливості політики Трампа.

Її суть зводиться до того, що чинний президент США впродовж минулого року неодноразово і цілком всерйоз говорив про можливість виходу США із НАТО. Говорив він про це конфіденційно, скаржачись на те, що участь в альянсі забирає надто багато коштів і виснажує США.

Тоді тільки самовіддані зусилля президентської команди загалом, і тодішнього міністра оборони Меттіса та радника з питань нацбезпеки Болтона зокрема, дозволили втримати всю цю історію в таємниці впродовж достатньо тривалого часу. Під час літнього самміту Трамп всмак покричав на керівників інших членів альянсу, поскаржився на непомірні фінансові трати, і навіть припустив, що НАТО захищатиме не всіх своїх членів. Але теза про вихід США так і не прозвучала. НА відсутності цієї тези настоювали декілька учасників того веселого самміту, зокрема, президент Франції Макрон.

Втім, зараз анонімні джерела повідомляють журналістів, що історія, на жаль, далека від завершення. Тема може сплисти на поверхню знову - оскільки Дональда Трампа не влаштовує темп нарощування військових витрат багатьма членами Північноатлантичного альянсу.

Говорити про цю погрозу по суті якось аж навіть незручно. День виходу США із НАТО стане національним святом на Росії, і розгладить зів'ялий ботокс на обличчі Путіна на багато років уперед. Японія буде вимушена подружитись не тільки з Росією, а і з Китаєм. Європі доведеться робити вибір між політикою перманентного вмиротворення Путіна - і будівництвом власних збройних сил. Практично всі союзники США на планеті будуть вимушені перебудовувати свою політику у реальності, в якій гарантії Вашингтону нічого не важать.

Чи розуміє це Трамп - сказати складно. Але на той факт, що навіть гіпотетичні та конфіденційні розмови про можливий вихід США із НАТО є фактично геополітичним злочином, Трамп явно не зважає.

Інше питання - для чого ці розмови лунали в 2018 році, і можуть залунати знову вже тепер.

Відповідь на це питання також залежить від того, наскільки чинний президент США усвідомлює масштаб ситуації.

Можливо, звичайно, що Трамп і справді вважає, що зекономивши декілька мільярдів на утриманні баз в Європі та, приміром, Японії, він зможе знизити податки для свого електорату та отримати шанси на повторне обрання.

Але далеко вірогідніше, що все не зовсім так. Що вчорашній витік історії з "виходом із НАТО" був спланований і санкціонований. І його ціль як і ціль розмов про вихід в липні 2018-го року - відвернути увагу американських виборців від двох речей, які продовжують руйнувати імідж Трампа.

Перша із них - це бадьорий наступ на позиції Трампа з боку свіжообраного Конгресу. Де з новою силою зазвучали звинувачення у тому, що Трамп таки півпрацював із Росією в процесі свого обрання, і замовчував деталі своїх переговорів із Володимиром Путіним. Наприклад, конгресмен від штату Каліфорнія Адам Шифф, який зараз очолює Комітет Палати представників з розвідки, офіційно попросив своїх республіканських колег підтримати його спроби отримати записи або свідчення перекладача, який працював на одній з приватних зустрічей між Трампом і Путіним.

А ФБР проводить розслідування стосовно Трампа, щоб перевірити, чи не перебував він під впливом Росії, коли звільнив Джеймса Комі з посади директора ФБР в 2017 році.

Всьому цьому чинний президент США може протиставити тільки свій стандартний набір із твітів про "нічого такого не було" і "все це - найбільше за історію полювання на відьм". Чого в даному випадку, вочевидь, явно замало.

Друга річ, що наносить непоправних втрати рейтингу президента США - це продовження урядового шатдауну, який відправив у неоплачувані відпустки близько 400 тисяч державних службовців, а іще приблизно така сама кількість залежних від держбюджету людей вимушені виконувати свою роботу задарма. І оскільки в шатдауні помітна більшість громадян США звинувачує саме президента, то кожен наступний день призводить до нових репутаційних втрат. Як стане репутаційною втратою для Трампа і припинення шатдауну - зі здачею на милість демократів із Конгресу.

У подібній атмосфері переключення загальної уваги на тему "вийде чи не вийде Трамп із НАТО" може видатись колишньому ведучому реаліті-шоу вдалим сюжетним ходом. Хоча в реальності спрацює цей хід на декілька нів, не більше того. А в разі реальних спроб Дональда Трампа вивести США зі складу Північно-атлантичного альянсу цілком може спровокувати сценарій імпічменту, для боротьби з яким і був, здається, призначений цей тактичний хід.