Чому Клімкін переконує американців, що Зеленський - не катастрофа

Для початку - кілька слів про канал. CNBC, який має ефір як супутниковий, так і кабельний та в інтернеті, спеціалізується на економіці. Новини, аналітика, документальні фільми - ну й трохи якихось шоу. Його аудиторією є, здебільшого, бізнесмени. Які - як і багато хто у цьому світі - хочуть знати, до чого призведе ймовірна перемога Зеленського на президентських виборах. І оскільки, на відміну від німецького Бундестагу, листи з вимогами до українських політиків американські журналісти не пишуть - то вони активно використовують свідчення представників чинної влади.

Свідчення ці виглядають наступним чином. "Я майже впевнений, що (в разі обрання Зеленського - ред.) не буде повного розвороту назад, повороту направо або наліво у зовнішній політиці. Українське суспільство просто не дозволить нікому зійти з основного напрямку української зовнішньополітичної орієнтації. І мова йде про шляхи до ЄС і НАТО", - висловив упевненість Клімкін.

І у відносинах між Україною та Росією з новим президентом змін, на думку чинного очільника МЗС,  теж очікувати не варто. "Якщо ви поговорите з людьми на вулицях, це (протистояння з Росією - ред.) назавжди. Мова йде про наш менталітет, про нашу історію, про нас - українців... Можуть бути деякі відмінності, тимчасові рамки, техніки але з точки зору стратегії це вирішено на сто відсотків". Із заявою про те, що зміна влади, на його думку, не призведе до трагічних наслідків у фінансовій сфері, виступив перед американським журналістам і заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

"Ми в центральному банку впевнені, що хто б не був президентом і який би результат політичних циклів цього року, центральний банк зможе виконати свій мандат щодо цінової і фінансової стабільності", - констатував він. Додавши, що швидкість економічного росту в країні напряму залежить від економічних реформ та боротьби з корупцією. На хвилі дещо гіпертрофованої реакції соцмереж подібний підхід може здатись "зрадою". Чи бажанням "зберегти місце".

При тому запідозрити очільника зовнішньополітичного відомства і заступника голови НБУ в надмірній любові до Зеленського, насправді, вкрай складно. Вони не справляють враження ані "приколістів", ані політичних ляльок під керуванням Коломойського. І якщо замголови НБУ, можливо, й втримається у власному кріслі - то доля Клімкіна після осінніх виборів буде під питанням.

В принципі, кожен із двох посадовців міг би приєднатись до трагічного хору "Україна гине!". І завдяки силі голосу та висоті посади конвертувати це приєднання у щось приємне для подальшої кар'єри. Натомість вони продовжують виконувати свої обов'язки. І продовжують захищати національні інтереси України, а не власні політичні преференції.

Ні, в них, без сумніву, є свої думки стосовно персони нового президента, але загальна керованість держави, здається, є для них більш істотним пріоритетом, ані можливість продемонструвати власну позицію. Реакція посадовців, насправді є дуже показовою, і достатньо втішною. Оскільки ці люди, залишаючись на своїх місцях, просто роблять все, що можна зробити за наявних умов. Як американська система стримувань і противаг, яка дозволяє, наприклад, Сполученим Штатам Америки вже більш ніж два роки мати Дональда Трампа за президента - і при тому залишатись загалом дієздатною і стабільною країною.

Не варто забувати, що попереду в нас другий тур виборів. В якому Петро Порошенко справді обіцяє перемогти Володимира Зеленського. І ця перемога збереже стабільність влади. Можливо, і багатьом пересічним громадянам, замість нагнітання весняної депресії у соцмережах, варто було б зайнятись чимось практичнішим.

Для прикладу, спробувати переконати когось зі знайомих проголосувати за свого улюбленого кандидата. Але бути готовим продовжувати (ну, чи починати) активне й осмислене громадське життя в тому випадку, якщо все станеться не так, як того хочеться конкретному індивіду.