Від короткої демократії до військової диктатури: Що сталося у М’янмі

 

 

Фактичну лідерку країни (голову правлячої партії та МЗС) Аун Сан Су Чжі разом із президеном Він М’їном та низкою інших високопосадовців кинули за грати. І усе це – тоді, коли країна лише почала звикати до демократичних змін.

Протягом останніх кількох місяців між армією та керівниками країни були вельми напружені стосунки. Все через вибори, що пройшли у листопаді: партія Аун Сан Су Чжі здобула перемогу, достатню, щоб сформувати власне правління. Це не сподобалося керівництву армії. Ті оголосили вибори "підтасованими", а головнокомандувач збройних сил країни Мін Аун Хлайн навіть висловлювався щодо "скасування конституції", у випадку якщо "закони не будуть виконуватися". 

Тоді військові заперечували погрозу перевороту, втім 1 лютого оголосили, що взяли М’янму під контроль – саме у це понеділок мала відбутися перша сесія нового парламенту. Нині влада зосереджена у руках головнокомандувача  Мін Аун Хлаіна. 

З посади усунили 24 міністрів і призначили їм 11 осіб на заміну, які контролюватимуть міністерства, включно з відповідальними за фінанси, оборону,  закордонні та внутрішні справи.

Це не перший військовий переворот у країні: у 1962 році, більше, ніж через 20 років після отримання своєї другої незалежності, країна опинилася під керівництвом військових. Переворот  очолив генерал У Не Він, який згодом встановив власну диктатуру і керував державою до 1988 року.

Влітку 1988 народ вийшов на протести, але їх придушили. Тоді ж, користуючись хиткою ситуацією, військові вчинили ще один переворот, і владу захопив генерал Со Маунг.

У 1989 році він ввів воєнний стан, країну було перейменовано у М'янму, столицю – у Янгон.

Демократичні поступки у країні почалися лише у цьому сторіччі: офіційно "влада військових" тривала до 2011 року, після чого парламент сформувала цивільна більшість.

У 2015 році у М'янмі вперше за понад 25 років провели вільні конкурентні вибори, на яких перемогла Аун Сан Су Чжі (президентський пост вона не отримала через іноземне громадянство своїх дітей).

Втім, фактично, військові усе це десятиліття не втрачали величезного впливу на керування країною.

"Військова хунта, яка правила М'янмою протягом десятиліть, ніколи не йшла від влади в країні. Вони ніколи не підпорядковувалися цивільній владі, тому можна сказати, що зараз проявилася політична реальність, яка весь цей час існувала", – каже експерт із правозахисної організації Human Rights Watch Джон Сіфтон для ВВС.

Що буде далі

Наразі це залишається невідомим. У країні на рік було оголошено надзвичайний стан. Серед іншого, нова влада хоче реформувати виборчу комісію. Стаття 417 конституції М’янми технічно може виправдати переворот, дозволяючи військовим взяти на себе владу, якщо ситуація загрожує суверенітету або єдності країни – саме таку небезпеку нібито вбачає армія М’янми.

Хоча, як пишуть у медіа, найбільшу небезпеку вони, ймовірно, вбачали у втраті власного владного положення.

Масових протестів на вулиці у зв’язку із переворотом немає. Військові патрулюють вулиці великих міст, також (через введення надзвичайного стану) діє нічна комендантська година.

Були проблеми із телефонним зв’язком та інтернетом, втім на ранок вівторка усе запрацювало. На знак громадянської непокори де-не-де оголошуються страйки, найбільший з яких планується серед медиків: повідомляється, що лікарі з державних лікарень рипинять роботу з середи, щоб домогтися звільнення Су Чжі з-під варти. 

Хто така Су Чжі 

Аун Сан Су Чжі – відома політична діячка із М'янми, лідерка опозиції військовій диктатурі, яка виборювала для країни право на демократичні вибори. Її понад 15 років тримали під домашнім арештом.
У 1991 році була номінована на Нобелівську премію миру. Су також є донькою першого лідера незалежної (на той час Бірми) Аун Сана, якого вбили у 1947 році.