Вибори на Росії: Путін готується "топити ЄдРо"

З якоїсь точки зору, вчорашні місцеві вибори на Росії пройшли без жодних видимих несподіванок. Кандидати від "Єдиної Росії", скоріше за все, перемогли у всіх без винятку 16 регіонах, де 10 вересня відбулися вибори губернаторів. При тому, на думку російських політичних аналітиків, жодної подоби реальної боротьби ніхто навіть не імітував – практично по всіх округах на губернаторських (і не тільки) виборах "грали в піддавки", в процесі яких кандидат від "ЄдРа" "змагався" з фактично фіктивним суперником від ЛДПР чи КПРФ. Реальних суперників чинної влади в переважній більшості відсіювали іще на попередніх етапах. Так, у Свердловській області до виборів не допустили мера Єкатеринбурга Євгена Ройзмана. Він не зміг заручитися підтримкою необхідної кількості муніципальних депутатів. Ройзман назвав вибори "обманом виборців" і закликав до бойкоту голосування – але навряд чи той заклик на щось реально вплине.

Природно, що явка на губернаторських виборах в середньому склала від 30 до 50 відсотків – брати участь в імітації виборів з наперед відомим результатом електорат не захотів.

Єдиним яскравим винятком на вчорашніх виборах став той факт, що незалежні та опозиційні кандидати надзвичайно успішно виступили на муніципальних виборах у Москві. В багатьох районах їм, за попередніми даними, вдалося виграти абсолютну більшість місць у місцевих радах. Щоправда, явка на вибори при тому була надзвичайно низькою – близько 15%.

"Точно поки сказати не можна, але за динамікою поки від нас проходить близько 100 депутатів", - заявив за результатами муніципальних виборів у Москві Дмитро Гудков, штаб якого підтримував опозиційних та незалежних депутатів. Активно зіграти на цих виборах він вирішив тому, що, хоч у муніципальних депутатів в Москві повноваження вкрай невеликі, але у них є одна важлива функція: кожному кандидату на посаду мера Москви потрібно буде зібрати 110 своїх підписів. А саме на виборах мера і збирається зіграти Гудков наступного року. "Є близько 10 районів де ми взяли більшість, а єдинороси не проходять, наприклад, це Хамовники, Академічний, Гагарінський, Пресненський, Красносельський", - повідомив Гудков про феноменальний для російської опозиції результат. Знаковим елементом якого є той факт, що опозиційне "Яблоко" перемогло в Гагарінському районі Москви, де голосував особисто Путін.

Звичайно, опозиціонери в Москві і справді непогано провели кампанію – зробивши ставку на людей, які мешкають в районах, де відбувалось голосування, і грамотно застосувавши соцмережі, дворові товариства і т.п.

Але "непоганої кампанії", насправді, було б замало для того, щоби провести зміну влади – бодай місцевої – в російській столиці. Якби все вирішували прозорі вибори, Росія б не була диктатурою. За чутками, команда провести вибори чесно і не застосовувати в столиці адмінресурс, прийшла з самого верху. Зважаючи на результати, ця гіпотеза видається цілком правдивою.

Навіщо Путін продемонстрував своїй "придворній" партії, що вона не цікавить електорат, а рейтинг її підтримки коливається десь біля рівня статистичної похибки (як, втім, і рейтинг її суперників)?

Відповідь, схоже, може бути тільки одна. Путін провів цей експеримент, щоб зрозуміти реальний рівень "ЄдРа" - і прийняти рішення про майбутнє цього політичного проекту. Ну і показати політикам з цієї партії їхнє справжнє місце у світобудові.

Бо "запит росіян на зміни", про який ненастанно говорять впродовж останніх кількох місяців соціологи, вимагає якогось вдоволення. І сіра чиновна рать, з корумпованістю, користолюбством і бездарністю якої пересічні росіяни стикаються кожного дня – ідеальний кандидат на роль жертви. За економічні проблеми останніх років відповість "ЄдРо", і запит на зміни в політичному ландшафті, який існує в російському суспільстві, буде задоволено. Принаймні, на якийсь час. Навзамін, вочевидь, прийде нова партія влади, про формування якої в надрах Кремля ходять розпливчасті чутки вже не перший рік.

Але при тому перед президентом Росії стоїть непросте завдання. Йому слід "затопити" свою партію влади – але при тому ніяк не зіпсувати стосунки з регіональними елітами, значна частина представників яких формально є "єдиноросами". Губернатори повинні відчувати свою безпеку у цих змінах – аби найбільш впливові з них не почали способи закріпити свою владу в регіоні, унезалежнивши її від президентських експериментів. Втім, належна робота з регіональними лідерами, скоріше за все, вже була проведена.

Тому є обґрунтована підозра, що наступний акт традиційної російської драми "добрий цар карає поганих бояр", вже не за горами. Це нічого не змінить в житі росіян. Це не зупинить війну між нашими державами. Це не зробить рішуче нічого іншого, окрім пролонгації на рік-другий політичного існування російського Кощія.