В очікуванні зрадника. Чому США забули про Чубайса

Доля істини в цьому є – у власності (прямій і непрямій) фігурантів списку знаходиться три чверті працездатного населення Росії. І саме на цьому будується вся ідеологічна модель захисту режиму Путіна. Хоча варто зазначити, що, де-факто, незважаючи на те, що про список говорилося останні кілька тижнів, ідеологічна машина виявилася не готовою до цього виклику. І це вказує на дві речі: розвідка не мала ніяких реальних даних про масштаб списку, а ідеологічна вертикаль, розділена між Кірієнком, Володіним і Сурковим, не виробила жодної серйозної альтернативи.

Але можна не сумніватися, що протягом кількох днів вся телемашина РФ включиться в нову війну з об'днання народу навколо санкцій.

Проте цей аспект зараз для нас не має глобально ніякого серйозного значення. Більш важлива паранойя, яка вже починає проникати в російські еліти. І паранойя не стільки економічна, скільки пов'язана з теорією змов. Вже вчора одне з найвпливовіших російських ЗМІ gazeta.ru задалася питанням, а чого в список потрапив мільярдер і колишній керований лідер опозиції Прохоров, який активно інвестує в США. У той же час можна не сумніватися, що серед еліти вже почали говорити, чого під санкції не потрапляє не лише Чубайс, але й улюблений банкір Путіна, голова центробанку Набібуліна.

І тут є дві відповіді: перша, банальна, але від цього не менш реалістична – просто забули. Друга більш ієзуїтська, але цілком імовірна, що це зроблено спеціально, для того, щоб на старті посіяти зерно сумніву. Якщо весь народ в списку, то чого в цей список не потрапляють любимчики Путіна? І це тема для конспірологів, яку можна розвивати для безкінечності.

Логіка захисту путінської ідеологічної машини проста – нам треба об'єднатися, бо захистити Вас зможу тільки я – Путін. Але друга частина цієї логіка теж не менш проста – силовики почнуть шукати зрадника (такого собі другого Родченкова, який побіжить розповідати про нові "допінгові скандали"). І саме друга частина може призвести до головного психологічного ефекту – всі почнуть підозрювати всіх. Не силовики, а саме олігархи і чиновники почнуть підозрювати один один одного. І, що немало важливо, для цього вже вибудуваний внутрішній фундамент, який не має жодного відношення до США (як тут не згадати посадку Улюкаєва Сєчиним).

Санкційний список розширює право на підозру, яку поки монопольно тримали силовики і Путін особисто. Зараз кожен зможе підозрювати іншого в чомусь. Власне вся ця істерія змусить Путіна міняти суспільний договір в сторону ще більшої самоізоляції РФ. Але тут також треба розуміти, що це процес не одного місяця і навіть не року. Поки в усьому цьому списку немає тих, хто готовий до переворотів. Зрештою, виглядає так, що ніхто поки в США взагалі таким питанням, як переворот, не займався. Поки всі цим лякають і не більше.

Тому для України ситуація поки залишається незмінною. І Донбас тут все ще залишається розмінною монетою.