Шлях до НАТО: Чи вдасться Україні перетнути "червоні лінії" Путіна

Іще вчора, слухаючи розпливчасті й максимально неконкретні заяви президентів Росії і США стосовно того, чи домовилися вони про якісь "червоні лінії", які не переходитиме жодна із держава, не покидало відчуття — ні, не домовилися.

Відчуття не підвело — сьогодні Кремль офіційно заявив, що членство України в НАТО і є отією самою "червоною лінією" для Москви. І що російське керівництво вельми хвилюють навіть розмови про те, що Києву може бути надано План дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі. Попри те, що в НАТО схильні якщо й не прийняти Україну — то, принаймні, публічно про це поговорити.

Сьогодіншня заява речника Кремля Дмитрія Пєскова стала частиною цілого букету його ж висловлювань, озвучених впродовж минулої доби, які були покликані схарактеризувати стан стосунків між Україною та Росією після вчорашнього саміту.

Втім, практично всі ті заяви зводяться до одного — у розстановці сил нічого не змінилося. Так, на саміті говорили про зацікавлення США в україно-російському конфлікті, але залучати Вашингтон до Нормандського формату ніхто не планує. Можливо, звичайно, що США відновлять посаду спецпредставника у справах України, яку раніше займав Волкер — але і в такому випадку функції подібного дипломата будуть радше інформаційними, аніж пов'язаними з модерацією.

Так, Володимир Путін готовий зустрітися із Володимиром Зеленським. "Як і раніше... коли він констатував свою готовність", — уточнив ситуацію Пєсков. Якщо хтось забув — то в 20-х числах минулого місяця президент Росії говорив про готовність зустрітися зі своїм українським колегою, і обговорити виключно двосторонні стосунки між Україною та Росією. Все, що стосується війни на Донбасі, у Кремлі, виходить, як і раніше пропонують обговорювати з "владою ДНР та ЛНР". Тож і сьогоднішню "готовність" складно назвати значною новиною.

Тому, в сухому залишку, можна констатувати, що вчорашня зустріч президентів США та Росії ніяк не вплинула на перебіг україно-російського конфлікту. І навіть озвучена Пєсковим інформація про "червону лінію" є повтором промови самого Путіна, який з допитливістю юного любителя арифметики тиждень тому підраховував, за скільки, в разі чого, ракети НАТО долетять до Москви із Харкова чи Дніпропетровська.

І , що головне, говорячи про "червоні лінії", ніхто в Кремлі не дає собі праці пояснити, що трапиться, якщо НАТО  їх "переступить". Росія розпочне ядерну війну? Чи все-таки обмежиться війною конвенційною? А може, сформує новий Варшавський договір — щоправда, без Польщі, у складі Росії, Білорусі та Венесуели? Чи може просто неодноразово висловить стурбованість, і спробує суворо нахмурити обколоте ботоксом обличчя Путіна?

Адже, якщо вірити російському президентові, навіть вступ Польщі та решти центральноєвропейських держав у НАТО був нібито порушенням тодішньої червоної лінію (яку, якщо вірити кремлівським легендам, навіть узгодили із США — на відміну від сьогоднішньої). І що трапилося, коли всі вони вступили до НАТО? Рівним рахунком нічого.

Тому й сьогоднішні розмови про "червоні лінії" — це виключно спроби створити якийсь медіаобраз апокаліптичного жаху. Ніяк і нічим в реальності не підтриманий, і покликаний лякати європейських обивателів.

І якщо це й справді так, то українським політикам та ЗМІ, ймовірно, варто від цієї метафори відмовитися. Ну, і не забувати, звичайно, що коли хтось і може унеможливити вступ України до НАТО — то це не Москва, і навіть не Берлін із Будапештом. Це — рідний наш Київ.