Українсько-польська "історична війна": Чому у Варшаві почали захищати "бандерівців"

У тому, що професор історії може зробити відкриття, нічого дивного ніби й немає. Але інколи ці відкриття бувають вкрай несподіваними. Саме така історія трапилася з польським істориком, а заодно — членом Національної ради розвитку при президентові Польщі, а також радником глави МЗС Польщі Пшемиславом Журавським вел Граєвським.

Який раптом з'ясував, що "український" фрагмент у законі про Інститут національної пам'яті Польщі міг бути написаний у Москві. "Є досить значні побоювання, що це дійсно так. Це стосується як експертів, які були допущені до роботи над цією поправкою, так і змісту самої поправки", - заявив він в інтерв'ю "Укрінформу".

При тому професор історії і радник польського уряду цілком справедливо завважив, що в нормах закону, що стосуються України, є істотні історичні помилки.

"Якщо в законі є згадка про українських націоналістів, які були колаборантами Третього рейху, а потім вказуються часові рамки 1925-1950 років, то це знущання над польським законодавцем, оскільки Третій рейх існував в 1933-1945 роках, а в 1925-1933 роках і 1945-1950 роках ніхто не міг з ним колаборувати, адже тоді він не існував", - констатував Журавський вел Граєвський.

Додавши при тому, що у законі чомусь йдеться про злочини лише українських націоналістів. Хоча в регіоні в цей період діяли військові формування власівців, східні легіони, наприклад, азербайджанські, які придушували Варшавське повстання (1944 рік), литовські націоналісти та багато інших формувань, значна частина яких також здійснювала військові злочини.

На думку історика, той факт, що у законі згадали лише українців, є "очевидним кроком з політичною мотивацією. Його ціль - створити напругу в польсько-українських відносинах, що було зроблено з порушенням польського законодавства".

Таким чином історик, який і раніше неодноразово висловлювався стосовно російського сліду як у атаках на польські меморіали в Україні, так і в появі антиукраїнських гасел у Польщі, фактично визнав, що закон про ІНП є, по-перше, неякісно написаним, і містить історичні помилки, а по-друге, є однобоким і спрямованим виключно проти України.

"Дуже сподіваюся, що Конституційний суд країни зверне увагу на ці помилки, і український фрагмент змінять. Нормальна держава характеризується тим, що вона вміє виправляти власні помилки. У мене складається враження, що в польських владних елітах вже усвідомили масштаби непорозуміння і є сподівання, що ці помилки справді виправлять", - резюмував Журавський вел Граєвський.

При тому є причини підозрювати, що це таки трапиться. Після того, як польська правляча коаліція за місяць втратила 12% підтримки виборців (скотившись з 40% до 28%), а у Вашингтоні наклали мораторій на зустрічі з польським керівництвом до моменту внесення змін у закон про ІНП, який окрім українців зачепив ще й дослідників Голокосту, ідея написання "святої польської історії" і звинувачення України в усіх історичних бідах, ймовірно, буде визнана не такою вже й доброю.

Бажання підняти рейтинг "Об'єднаної правиці"— це, здається, була єдина рушійна сила прийняття закону про Інститут національної пам'яті Польщі. І зараз, коли стало зрозуміло, що ця юридична норма, в сухому залишку, призвела до падіння рейтингу правлячої коаліції і сварки з ключовими регіональними та глобальними союзниками, зник будь-який сенс його захищати.

І навіть якщо з якихось особистих причин Ярослав Качинський раптом захоче цю норму зберегти, він зіткнеться з потужною опозицією всередині своєї власної партії. В першу чергу — з боку Анджея Дуди, який, з одного боку, має певний вплив на частину "ПіСу", а з іншого — чудово розуміє можливі фатальні наслідки міжнародної політичної ізоляції Польщі.