Угода з Іраном змусила Туреччину шукати зближення з "братнім Ізраїлем"

Одним з його наслідків стало прагнення Туреччини до нормалізації відносин з Ізраїлем, повідомляє depo.ua з посиданням на турецьке видання Today's Zaman.

Видання зазначає, що в недавньому інтерв'ю ізраїльським ЗМІ віце-прем'єр Бюлент Арінч закликав Ізраїль продемонструвати готовність до співпраці за допомогою розширення економічного партнерства. Він також запропонував відновити взаємодію у сфері безпеки.

Газета цитує тимчасового повіреного в справах Туреччини в Ізраїлі Догана Ішика, за словами якого, Ізраїль і Туреччина - дві братні, нерозривно пов'язані між собою держави, здатні переступити через розбіжності. Джерело в МЗС Туреччини пояснило, що подібна заява вимагає згоди Анкари.

Те ж джерело розповіло, що заступник міністра закордонних справ Начі Кору через дипломатичні канали звернувся до ізраїльських представникам з пропозицією нормалізувати відносини. Згідно з цими заявами, турецька сторона хоче "відкрити нову сторінку" двосторонніх відносин.

 Нагадаємо, що до приходу до влади в Туреччині Партії справедливості і розвитку, Анкара була найближчим союзником Єрусалиму. Проте потім відносини почали погіршуватися. У 2004 році турецька влада засудила ліквідацію шейха Ахмада Ясина, звинувативши Ізраїль в державному тероризмі.

Туреччина різко засудила операцію "Литий свинець", що проводилася в секторі Гази взимку 2008-2009 років. На економічному форумі в Давосі Реджеп Тайіп Ердоган, який займав тоді посаду глави уряду, звинуватив президента Шимона Переса у військових злочинах. Саме тоді Туреччина відмовилася проводити з Ізраїлем спільні маневри.

У жовтні 2009 року турецьке телебачення показало серіал, в якому були присутні антисемітські мотиви. Заступник міністра закордонних справ Дані Аялон висловив офіційний протест послу Туреччини. Іноземного дипломата посадилив низьке крісло, що було сприйнято Анкарою як свідома образа.

У травні 2010 року ізраїльські командос перехопили в міжнародних водах так звану "флотилію свободи", що вийшла з Туреччини на прорив блокади Гази. Загинули дев'ять турецьких активістів, у одного з яких також було американське громадянство.

Туреччина відкликала посла з Ізраїлю і зажадала офіційних вибачень і виплати компенсацій. Було розпочато юридичне переслідування причетних до планування і проведення операції військових, включаючи начальника генерального штабу Габі Ашкеназі. Тоді ж під тиском президента США Барака Обами прем'єр-міністр Біньямін Нетаніягу провів телефонну розмову з Ердоганом і приніс свої вибачення. Однак питання про компенсації досі не залагоджено: сім'ї загиблих стверджують, що навіть після їх отримання продовжать юридичне переслідування Ізраїлю, що для Єрусалиму неприйнятно.

Варто зазначити, що, не дивлячись на політичні суперечності,  Анкара, і особливо сам Ердоган, намагається домовитись з Іраном про постачання енергоносіїв, які необхідні не тільки Туреччині, але й всій Європі, яка намагається позбутися енергетичної залежності від РФ.