У Держдумі придумали, як знищити новинні агрегатори

За даними видання "Коммерсант", законопроект передбачає внесення поправок до закону "Про інформацію, інформтехнології і про захист інформації" (також відомий як "закон про блогерів". - ред.) і до Адміністративного кодексу РФ, передає depo.ua.

По ньому також пропонується встановити особливий правовий режим для інтернет-ресурсів, які збирають, обробляють і поширюють інформацію (в документі введено поняття "інтернет-агрегатор". - ред.) з кількістю користувачів більше 1 млн на добу. Відповідний реєстр доручено вести Роскомнагляду.

Законопроект, відзначає видання, зобов'язує новинні агрегатори "перевіряти достовірність поширюваної суспільно значимої інформації", в тому числі джерелом якої є ЗМІ, і передбачає позасудове "вжиття заходів щодо припинення поширення недостовірної інформації" за скаргою уповноважених органів. Уряд РФ займеться визначенням їх переліку.

Також в документі зазначено, що новинний агрегатор повинен бути національним юридичною особою, заборонено іноземну участь в розмірі понад 20%. Автори закону вважають, що новинні агрегатори визначають новинний порядок і часто перевершують за впливовістю ЗМІ. "Ця функція вимагає такої ж відповідальності, як у ЗМІ", - вважає один з авторів проекту член фракції КПРФ Олександр Ющенко.

"Ми заповнюємо юридичний вакуум, він не стосується ЗМІ, діяльність яких досить відрегульована", - сказав виданню ще один автор законопроекту член фракції "Справедлива Росія" Олексій Казаков.

За словами джерела видання в Держдумі, під дію проекту потраплять до 30 великих компаній, такі як "Яндекс", "Mail.ru", Google, Rambler, "ВКонтакте", "Спутник", Facebook, Twitter та інші. У прес-службі "Яндекса" виданню повідомили, що сервіс "Яндекс.Новини" просто не зможе існувати, якщо стане необхідною перевірка новин.

Відзначається, що на приведення структури компанії у відповідність з новими вимогами законодавства дається півроку. Компанія також зобов'язана півроку зберігати поширену нею інформацію. Передбачені штрафи від 400 тис. руб. для фізичних осіб і до 5 млн руб. для юридичних осіб при невиконанні вимог Роскомнадзору по видаленню недостовірної інформації.