The Times: На тлі китайської кризи грецька ще може здатись непорозумінням

В Китаї може початися така фінансова криза, на тлі якої проблеми Греції можуть здатися дрібним непорозумінням. Про сьогодні пише видання The Times в редакційній статті, нагадуючи, що за останні кілька тижнів Афіни опинилися на порозі можливого виключення з євро зони, повідомляє depo.ua з посиланням на dt.ua.

А фондові ринки Китаю в цей час втратили 30% своєї вартості. Це коштувало китайським компаніям близько трьох трильйонів доларів, а спроби уряду Китаю втрутитися зазнали невдачі.

Інвестори в країні і за кордоном побоюються подальшого вільного падіння ринків, яке найвірогідніше продовжиться. Різкий обвал Шанхайської біржі поставить дещо в незручне становище китайських делегатів на Євразійському саміті в Москві, де їх прийматиме президент Володимир Путін.

Нажаль, неприємності на цьому не закінчаться, і проблеми другої найбільшої економіки світу можуть так вплинути на інших, що криза в Греції видасться дурницею.

Видання пише, що, якщо розглянути причини обвалу фондових ринків у Китаї, то стає зрозуміло, що у виникненні критичної ситуації немає нічого дивного. 8% від колосальних втрат припадають на окремих роздрібних інвесторів, які провели купівлю цінних паперів на фондовому ринку вперше цього року. Не рідко для операцій вони позичали гроші.

Таким чином виникла "економічна бульбашка", яка, луснувши, нашкодила фундаменту китайської економіки. Хоча китайські банки не постраждали. А індекси головних ринків досі на 80% вищі, ніж за аналогічний період минулого року. Для 8 мільйонів представників середнього класу Китаю, які відкрили брокерські рахунки цього року, "бульбашка" стала синцем від падіння на шляху до капіталізму, але корекція поведінки була потрібна.

Але непокоїтися насправді варто через реакцію влади в Пекіні, яка за всіма ознаками була панічною. Замість того, щоб дозволити ринкам вільно проводити операції, Китайський центральний банк різко зменшив відсоткові ставки і обмежив короткострокові продажі. Влада КНР використала державні фінансові установи, щоб призупинити нові розміщення. А також витратила понад 23 мільярдів доларів на зміцнення ключових активів.

Це було безпрецедентне втручання, яке ліквідувало наслідки обвалу з початку тижня. Але не на довго.

Минулий місяць був найважливішим випробуванням для лідера КНР Си Цзиньпіна на прихильність до оголошеної політики передачі визначальної ролі ринкам в економіці при виконанні п'ятирічного плану. І він провалив цей тест, показавши своє небажання відмовитися від контролю активів під час кризи.

Втручання держави у ситуацію досягло певного ефекту, але не переконало інвесторів у надійності однопартійної країни, яка "розривається між Мао Цзедуном і Milton Friedman". І ще більшу тривогу викликає той факт, що Си Цзиньпін і його економісти знають правду, яку аутсайдери можуть лише здогадуватися.

Можливо ріст ВВП Китаю вже значно нижчий, ніж оголошені 7,4% щороку. Високопоставлені китайські чиновники неодноразово визнавали, що китайське економічне зростання засноване на споживанні енергії. А воно різко скоротилося у співвідношенні до ВВП за останні 4 роки. "Велике китайське сповільнення росту вже почалося. Китайські апетити до західних боргів зменшаться, оскільки Пекін зосередиться на внутрішній потребах. Інша причина полягає ще й в тому, що західним урядам треба жити в межах своїх можливостей", - йдеться в статті.

Вчора стало відомо, що китайська фондова біржа обвалилася, а втрати склали близько трьох трильйонів доларів. Критична ситуація виникла через маржинальну торгівлю, або використання боргів для купівлі цінних паперів. Вона породила побоювання появи "економічної бульбашки".

Влада КНР намагалася стабілізувати основні показники, скуповуючи акції компаній з високою ринковою капіталізацією, скорочуючи первинну публічну пропозицію і зменшивши торгові збори. Але все це не спрацювало. Сьогодні Пекін масово скуповує знецінені акції через обвал фондової біржі. Державна Корпорація фінансової безпеки Китаю скуповує напряму цінні папери за гроші Народного банку КНР. Хоча зазвичай вона лише дає позики брокерам, щоб підтримати маржинальне кредитування.

Банк також виділив 41,8 мільярдів доларів кредиту брокерам, щоб вони могли купувати частки, які інвестори намагаються якомога швидше продати.