The Economist проаналізував наслідки розпаду Росії

Переклад статті The Economist опублікований на сайті фонду Відкрита Росія, передає depo.ua.

"Путін повернув рух до федералізму назад і перетворив Росію у централізовану державу. Він скасував вибори голів регіонів, поставив над губернаторами представників президента у федеральних округах і перерозподілив податкові надходження на користь Москви. Але він не створив суспільних інститутів. Російська держава стала не структурою, що забезпечує законність, а джерелом беззаконня і корупції", - наголошується в статті.

"За словами історика Михайла Ямпольського, нинішня Росія нагадує ханство, в якому місцеві князі отримують ярлики на правління від верховного хана в Кремлі. В останнє десятиліття головне, що було потрібно від призначених Москвою губернаторів, - забезпечити голоси за Путіна. Натомість вони отримували частку у нафтових доходах і можливість керувати, як хочуть. Чечня на чолі з путінським призначенцем Рамзаном Кадировим, колишнім польовим командиром, - гротескна ілюстрація до цього. На останніх президентських виборах Чечня віддала за Путіна 99,7% голосів при явці 99,6%. Кадиров, в свою чергу, отримує субсидії і повну свободу вводити ісламське право і свої власні "неформальні" податки. Москва щедро платить диктаторській і корумпованій Чечні за те, що Кадиров клянеться у лояльності до Путіна і робить вигляд, ніби Чечня - частина Росії ", - пишуть у The Economist.

"Якщо у Путіна закінчаться гроші, Чечня буде в числі перших, хто від неї відпаде. Це справить потужний ефект на весь Північнокавказький регіон. Сусідній Дагестан, значно більша і менш однорідна республіка, ніж Чечня, може розпастися на частини. Конфлікт на Кавказі в поєднанні зі слабкістю центральної влади може спонукати інші регіони відокремитися від проблем Москви", - вважає автор статті.

"Татарстан, де живуть близько двох мільйонів татар-мусульман і півтора мільйона росіян, може проголосити себе незалежною ханством, яким він був у XV столітті. У нього яскраво виражена індивідуальність, диверсифікована економіка, у тому числі власна нафтова компанія, і добре освічений правлячий клас. Він може встановити особливі відносини з Кримом, де кримські татари, які нарешті отримають можливість повернути собі свою історичну землю, проголосять незалежну державу", - наголошується в публікації.

"Уральський регіон може, як вже намагався в 1993 році, створити республіку зі столицею в Єкатеринбурзі, четвертому за величиною місті Росії, або ж утворити союз з Сибіром. Сибір з центрами в Красноярську і Іркутську, в свою чергу, може заявити про себе, пред'явивши права на нафтогазові багатства, які вона буде продавати Китаю. Китай, на відміну про Росію, швидше за все, не буде зацікавлений в територіальної експансії за рахунок малонаселених земель Сибіру і російського Далекого Сходу, але колонізує ці регіони економічно, як він це робить вже зараз. Владивосток і Хабаровськ, два найбільших міста Далекого Сходу, економічно більш пов'язані з Китаєм і Південною Кореєю, ніж з європейською частиною Росії", - вважає автор статті.

Він зазначає, що такий сценарій - один з найгірших кошмарів для Заходу.

"Це поставить питання про контроль над російським ядерною зброєю. Хоча командний центр буде залишатися в Москві, запобігти розповзання ракет по російській території буде складніше, ніж після колапсу Радянського Союзу. У ті часи росіяни й американці успішно працювали разом, щоб перемістити ядерний арсенал з України і Казахстану до Росії. Україна отримала листок паперу, іменований Будапештським меморандумом і підписаний Росією, Америкою і Великобританією, який гарантував її територіальну цілісність в обмін на відмову від ядерної зброї. Тепер, після анексії Криму, подібні гарантії нічого не варті", - попереджає журналіст.

"Порушивши пострадянські кордони, Путін відкрив ящик Пандори. Якщо Крим, як він стверджує, "історично "належить Росії, то як бути з Калінінградом, колишнім Кенігсбергом, - ексклавом, який Росія відібрала у Німеччини після Другої світової війни? Чи повинна Східна Карелія, якою Фінляндія поступилася СРСР після зимової війни 1940 року, стати фінською, а Курильські острови - повернутися до складу Японії?", - задається питаннями The Economist.

На думку автора публікації, ще більш небезпечно для майбутнього Росії те, що Путін привів у рух сили, які експлуатують ідеї війни та націоналізму. "Це не сили імперської експансії - Росії бракує динамізму, ресурсів і далекоглядності, які потрібні для будівництва імперії. Це сили хаосу і дезорганізації. Східна Україна перетворилася на кубло злочинності та рекету. Ці сили не зможуть поширювати російську цивілізацію, вони поширять лише анархію", - зазначає журналіст.

Він робить висновок, що путінська Росія значно більш крихка, ніж здається.