Чому в Сирію полетіло не 63 крилаті ракети з Каспію

Російська ракетна атака з Каспію по цілях на території Сирії стала дорогим і амбітним салютом на день народження президента Путіна. Її військові наслідки, схоже, нікого не хвилюють.

Вчорашніх 26 успішних пусків крилатих ракет "Калібр" пролили бальзам на зранені душі російських патріотів, зарубцювавши шрами, нанесені безконечними невдачами з російськими ракетами морського базування. Які впродовж останніх двох років то падали в воду, то розвалювались неподалік від місця старту.

Скільки успішних пусків було цього разу, рівно як і скільки ракет долетіло до цілі - насправді не знає ніхто. Маршрути ракет було прокладено над безлюдними місцевостями Ірану та Іраку, за що громадяни цих країн мають бути вдячними російському президенту. Втім, все це не так вже й важливо.

Цікаво інше. З воєнної точки зору, витрата крилатих ракет на цілі, які з легкістю могла б вразити й російська авіація, протиставити якій ні Ісламська держава, ні сирійська опозиція не може радикально нічого - "піжонство" чистої води.

Яке, щоправда, полюбляють військові США. І от до цього "клубу користувачів "Томагавків" приєдналась і Росія - за тридцять з гаком років після того, як такими ракетами похвалився Вашингтон.

Щоправда, російський повтор американських операцій "Буря в пустелі" та "Пустельний лис" вийшов трохи бюджетним - бо американці тоді випустили по 300 крилатих ракет у кожній операції. Зважаючи на вартість "Томагавків" - 0,6-1,1 млн. доларів в залежності від модифікації, злі язики казали, що якби військові США скинули тоді в пустелю еквівалентну суму в готівкових доларах, то солдати Іраку розправились би і з офіцерами, і з Саддамом Хусейном і без участі американських військ. І навіть по Сирії флот США "відпрацював" вже 50 "Томагавків". Хоч у тому, на відміну від російської ескапади, і був певний практичний сенс - оскільки війська Асада мають хоча б якусь ППО, на відміну від повстанців та терористів. Ймовірно саме цю ПВО і знищували американські ракети.

Втім, запуски російських ракет, схоже, не мали на меті щось там змінити в ході військової операції в Сирії. Цілі були дві - показати США нову зброю Росії та зробити приємне російському президентові в день його народження.

Щодо "нової зброї" - то вийшло не дуже, бо попри 30-річний розрив у часі, "Калібр" не має радикальних переваг над "Томагавками" - принаймні, відносно свіжих модифікацій. Так, у нього трохи вища швидкість (0,8 проти 0,7 швидкості звуку у "Томагавка"), але при тому якщо "Томагавк" може йти на ціль, притискаючись до води на висоті 5 метрів, то "Калібр" знижуватись менше, ніж на 20 метрів, не ризикує - що негативно впливає на непомітність ракети.

Якщо ж розглядати "салют" з кораблів "Дагестан", "Град Свяжськ" і "Великий Устюг" виключно як подарунок до дня народження Путіна, то за добрими традиціями бульварної преси ми будемо змушені опуститись до підрахунку його вартості. І тут випливають зовсім чудесні цифри.

Офіційно вартість однієї ракети "Калібр", звичайно, засекречена - як і майже все, що стосується цього комплексу. Але певну оцінку можна зробити за непрямими ознаками. Наприклад, в 2006 році Росія заключила контракт на поставку Індії 28 ракет "Калібр". Вартість контракту - 186 мільйонів доларів США. Якщо припустити, що 30% цієї суми - націнка, а ще мільйонів 10-15 - це вартість доставки, технічного супроводу і участі в адаптації до індійських плавзасобів, собівартість самих ракет все рівно виходить близько 100 мільйонів. І судячи з того, що індійських аналогів "Калібру" поки ніби немає, технології виробництва ракет в цю ціну не входили. І 28 ракет - по суті, не сильно відрізняється від вчорашніх 26 запусків.

Тут, до речі, може виникнути питання, чому Індія купувала російські ракети втричі дорожче, ніж могла б купити "Томагавки". Але в тому й суть, що не могла. Останній США постачають тільки близьким союзникам. У список яких входить Велика Британія, Нідерланди та входила в якийсь момент Іспанія. Натомість Росія, схоже, вже продала "Калібри" не тільки Індії , але й Китаю, Ірану, В'єтнаму і Алжиру.

В такий спосіб, вчора близько 100 мільйонів доларів було витрачено на доставку 10 тон вибухівки на чиїсь голови - чи то сирійської опозиції, чи то Ісламської держави (добре, якщо Асаду не дісталось) десь у пустелях та горбах під Раккою. А Путін отримав можливість відчути себе вершителем долі планети.

Всі росіяни - включно з голодними і бездомними - скинулись по долару на день народження президента.

Ну а те, що ці ракети не злякають і не зупинять ні терористів з Ісламської держави, ні сирійських повстанців (як не зупинили Башара Асада 50 американських ракет) - нікого, схоже, особливо не хвилює. Салют пройшов на славу.

Читайте також Як в Сирії захлинувся наступ Путіна і Асада